Як проста, звичайна жінка, я військовою справою не цікавлюсь. Стріляти вмію, але мене не цікавлять відмінності АК-47 від АК-74 і подібні речі. Танк відрізняю від БТРа по наявності великої башні.
А всякі там пушки і ракетні установки - то темний ліс.
   При написанні попереднього ІМХО
http://durdom.in.ua/uk/main/article/article_id/25485.phtml
прийшлось трохи "погортати" інтернет. То ж все таки, як на мене, виглядає дивним, що краіна, в час війни, збільшує експорт своєї зброї. Висновок прийшов невтішний. Хай мене простять любителі нашої влади, але виробництво і продаж зброї - це, перш за все, бізнес, а вже потім захист держави, зміцнення іі оборонної могутності і тд.
   Як мені виглядала ситуація? Ну, типу, прийшло в краіну всенародне горе - війна. Ми розділились на ватніків і патріотів і воюємо по дві сторони барикади. Олігархи, чиновники, бариги ловлять рибку в мутній воді, але за рахунок пенсій, скажімо. Збільшення вартості товарів гарно пасує до ситуаціі. Або підвищення тарифів. А вже ігри з гривнею... Сам Бог велів, як то говориться. Ну, але ж є речі де рука берущого повинна би трохи всихати, так би мовити. Ан нє!
   Приклад капітана Андрія Колєсніка з Шепетівки підказує, що можна бути хорошим сусідом і відмінною сукою одночасно. Два "Урали" різного армійського добра, то трохи, вроді, перебор. Вже ж рік після майдану, війна зачепила значну частину населення безпосередньо. Та його давно повинні були з роботи вигнати. Ну, нібито-то так. А хто б то робив?
   І тут перед нами "во всей красе" розгортається скандал "Як мочили критиків Дебальцево". Я вже колись писала, що була дуже здивована, що після заяв наших видатних командирів в папахах, що там лишилась місячна поверхня, виявилось через тиждень, що залізничний вузол нормально працює.

Тепер виявилося, що всіх таки "слівают". http://censor.net.ua/news/328152/
Здавалося б ситуація була складна. На війні завжди є жертви. Може ці люди, що підписали листа до Президента не змогли побачити всієї картини зі своіх постів. Але дивує продовження історії. На підписантів починають тиснути і прикручувати гайки. Тобто я там була і все на собі пережила, а тут якась тилова криса розказує мені, що я маю заткнутись. Збори не так були проведені. Цього офіцера не уповноважували на підпис і тд і тп!  Я не розумію простої речі. Чому ніхто не пробує розібратись в ситуаціі, а пробують "розібратись" з тими хто скаржиться?
http://censor.net.ua/news/
А може нікому правда і не потрібна. Он після перших Мінських домовленостей всіх покрошили під Іловайськом. Після других - під Дебальцево. З часу "перемир'я" загинуло 70 українських воїнів. Якесь дивне в нас перемир'я. Я не військова.  Може то нормально? Може на війні так і повинно бути?Мене, просто, напружують деякі паралелі з мирним життям.

Може ми не з тими воюємо?  Або те що "нас слівают" не сарказм і насмішка, а реальність?