НАДІЯ Є І БУДЕ
 
Вже 77 днів голодує Надія,
Наша українська Жанна Д’Арк,
Не в змозі вже таку брехню терпіти,
Яку видає Басурманний мрак.
 
Глумляться над тілом кати, радіють,
Бо мають на те височайший указ,
І в передчутті похвали  царька аж пітніють:
То Ебола у них чи просто сказ?
 
Печеться в Києві згорьована мати,
Сестра  вже не бачить  світу  від сліз,
Надія ослабла, не може встати,
Та вперто виконує   свій  наказ.
 
Нема  там до кого звертатись по правду:
Весь світ засудив сфальшовану справу,
Та їм з цього що? Править бал сатана
В личині  кремлівського ката.
 
Чують люди, у яких є серце,
В КГБіста тільки механізм
Перегонки крові з перцем,
В борні за рашистський імперіалізм.
 
За надумані маячні ідеї
Піде кат  по трупах на все,
Що Надія, що чужії діти?
Влада над світом понад усе!
 
Поверніть Надію, яку безчесно вкрали,
Приписуючи  їй чужі гріхи.
Ви свободу  у неї забрали,
Та волю і душу  не в змозі – ні!
 
Правду не вдасться вам подолати,
Вона переможе завжди,
Волю країни як волю Надії
Нізащо  не  здолати вам –ні!
 

СЛАВА УКРАЇНІ! ВОЛЮ НАДІЇ!