Зверніть увагу на картинку в Гуглі. Це репродукція роботи Василя Кандинського, одного з найвидатніших митців ХХ ст. Сьогодні світ відзначає його день народження - 16 грудня 1866 року.
А для нас Кандинський є особливо близьким, оскільки його дитинство та юність минули в Одесі. Тут він одержав класичну освіту, знав кілька мов, вчився музиці та живопису. В Одесі були написані його перші полотна, у яких відчувається вплив імпресіонізму. В наступні роки він повертався до Одеси, брав участь у спільних виставках одеських художників.
Згідно волі батьків, Кандинський вивчився на юриста, фахівця з політичної економії. Мав запрошення на кафедру Дерптського університета, проте раптом змінив наміри і виїхав до Мюнхена, щоб там опановувати живопис. Відтак життя Кандинського було цілком присвячене мистецтву, це майже пів-століття. Помер художник в Парижі, похований на старому кладовищі в Нейї – колишньому осередку емігрантів, а нині – найкрасивішому районі Парижа.
Світова художня культура зобов’язана Кандинському тим, що він стояв біля витоків сучасного нефігуративного мистецтва. Ще замолоду хлопець став свідком новаторських наукових відкриттів, що заперечували позитивізм 19 ст. Його вразило те, що в історії науки звалося «зникненням матерії». Згодом він писав, що суто наукова подія – розщеплення атому, відгукнулася в ньому як раптове руйнування світу. І насамперед – світу звичних речей та подій. Прийшло розуміння того, що в усьому сущому крім зовнішнього, є дещо внутрішнє, невідоме. І саме це таємниче невідоме є найважливішим.
Філософська думка, складна емоція не може бути відтворена натуралістично достовірним зображенням. Для пошуку глибинного змісту явищ митець прагне не просто дзеркально- точно відобразити оточуючий світ, а передати власне сприйняття цього світу. Мовою лінії, кольору донести до глядача свої емоції та враження від побаченого і пережитого. Це те, що не можна розповісти словами – треба дивитись, відчувати і розуміти.
Безперечно, складна робота. Художнику – «достукатись» до глядача, глядачеві – розібратись, почути і повірити митцю. Але ж сучасна наука, серйозна поезія чи музика теж складні для сприйняття і вимагають зусиль, часу та певного вишколу.
Детально про творчість Василя Кандинського найкраще читати у монографії : Сарабьянов Д.В., Автономова Н.Б. – Василий Кандинский. Путь художника и время. – М.,1994.
Проте зараз я пропоную не заглиблюватись у мистецькі проблеми, а просто подивитись деякі твори Василя Кандинського та помилуватися красою його фарб і композицій.
