Цікавий ролік прийшов від Дюма .. Він нагадав мені відому фільму Федеріко Феліні "Репетиція оркестру"
 

 
Десь в українській провінції (нехай це буде Південний Буг) сталася не надто видатна подія - люди вийшли на одну з небагатьох придатних для експлуатації доріг і перетнули рух автівок. Ходять собі колом і ходять ..
 
І так збоку примостився інтерв'юер з камерою і висмикує на розмову по одному з кола.
 
А з іншого боку згрупувалася місцева еліта. Еліта принесла відповіді на запитання громадян, але у громадян до еліти запитань не знайшлося.
 
Ну, і для завершення картини маємо ще чергу з фур, які не можуть об'їхати мітингувальників, позаяк інших таких доріг поруч немає.
 
З кострубатих пояснень героїв фільми стає зрозумілим наступне.
 
1. Життя в будь-якому віддаленому від Печерська закутку залежить від печерських управлінців. Вони присилають гроші, будують і ремонтують дороги, вони ж подають електрику. Місцева еліта, до речі, саме про свою непричетність до обставин життя і збиралася сповіщати сельчан. Мітингувальники про це знали і тому чхати хотіли на місцеву еліту.
 
2. Люди з провінції вирішили, що прийшов час і склалися обставини, коли вже можна заявити печерській владі про свої наміри жити краще, ніж вони жили досі. Тобто, рівень гідності перетнув межу терпіння і люди почали гуртуватись і рухатись.
 
3. Люди ще не знають, що печерська влада вже не буде скидати їм зі стола залишки пирога. Пан Кроль в тилівізорі оголосив цю новину фронтовим голосом самурая. Коли провінційні підприємці відкриють для себе всю правду, вони сильно здивуються, адже тепер ..
 
4. .. вони мають робити собі приємно своїми руками. Печерськ Печерськом, а дороги треба будувати (і ремонтувати) самим. Електростанцію треба мати свою. Голів правоохоронних закладів треба призначати громадою (і знімати громадою). Ну, і звичайно ж! На все це треба мати кошти! Отже, більшу частину податків треба залишати в своїй громаді (чи в повіті, але не далі).
 
А поки що люди ходять по колу ..