Я не знаю з чого почати. Всі, хто колись мав справу з війною, свідомі. Я знаю, що це не потрібно коментувати. Тому подаю текст мого кунака - нашого дружбана, який у найскрутніші часи Майдану був на барикадах, Паші, без редактури.
 
Важко на серці після прощання з Сергієм Долгих та його побратимом Славком на трасі Київ-Житомир, але ще болісніше стає від того, що основною причиною їхньої загибелі став тепловізор.
Вірніше, його повна відсутність на передовому блок-пості 128 гірсько-піхотної бригади...
Я узнав подробиці останнього бою двох Героїв, що приїхали сьогодні у трунах з далекого Нікишиного.
Їхній блок-пост розташований у самому Нікишиному, половина якого зайнята сепаратистами.
15 листопада був сильний мінометний обстріл українських позицій. У селі майже нема мешканців. Крім трьох-чотирьох дворів, де живуть геть старі люди. Після обстрілу неподалеку від блок-посту, десь у 300-х метрах, був помічений мертвим знайомий всім дідусь.
За правилами, на загибель мирних жителів викликається міліція. Викликали і на цей раз. Ті пообіцяли прибути у неділю вранці і попросили забезпечити безпеку.
На світанку хлопці видвинулися вперед для забезпечення перекриття безпекової зони для оперативників постановкою розтяжок. Але вночі неподалік від тіла того діда сепаратистами була влаштована засідка.
Стріляли майже в упор. Троє із чотирьох наших бійців були поранені відразу, Славка поранили смертельно, куля улучила у шию.
Сергій отримав кулеве поранення у ногу. Він відповз від дороги, наклав жгута на артерію і продовжив бій, фактично викликав всю вогневу міць сепарів на себе. Бій був нерівним. В нього влучила граната і куля калібру 12,7. Пізніше, коли його (ще живого!) евакуювали з бою, жодного набою в його магазинах не було.
А тепер ви розумієте, чому виною загибелі двох прекрасних синів України став тепловізор?! Вірніше, його відсутність на передовому блок-посту...
Слава Герою!
П.с. Прошу всіх волонтерів, які мають комплекти такої техніки -- Відгукніться! У суботу в Нікишино їде бус з моїми друзями. Вже друзями.