Фаріон, бісівська мати,
Дітлахам дала гранати,
Автомати, кулемет,
Танк, набої, сто ракет.
Вже для них було готове
Кладовище іграшкове,
Текст промови над труною,
Блог “Померли, як герої”…
Та вагітна депутатка
Від москалика дитятком.
Піп заборонив аборт, на лихо,
Бо, мовляв, це смертний гріх.
Мріялося злобній жінці
Народити українця.
Стала пити сік калини
Вражій крові на заміну.
І навчилось розмовляти
Ненароджене малятко.
Чуло материнську єресь,
Настраждалось від істерик,
А під час роздачі зброї
Почало матусю тролить.
Танцювало гопака
В животі на печінках.
Та від болі стала раком,
Не командує: “В атаку!”.
Тут малим набридла зброя.
Нудно їм ходити строєм!
Порішили люструвати
В смітнику усі гранати,
Автомати, кулемет,
Танк, набої, сто ракет.
І, озброївшись книжками,
В ліс читати повтікали.