Ситуація з 5-м батальйоном - це приклад, до чого може призвести закривання очей, навіть во благо.
Запитання "Чи можуть добровольці з такою комплектацією воювати проти російських "Градів"?" потрібно було ставити тоді, коли були всі ці історії з одним броніком на п'ятьох, з відібраними у верховинських, чи то коломийських дітей автобусами і т.д. Після Іловайська - пізно. Бо як не крути, 5-й батальйон не виконав наказ, відійшов з позицій, і це факт. Так, всі ми розуміємо, що першопричина - розпиздяйство керівництва, але чи можливо тепер це довести - є сумніви.
Набагато важливіше питання зараз полягає в іншому. Бачачи трагедію Іловайська, її першо-, друго-, третьопричини - зробимо ми правильні висновки, чи будемо далі надіятись, що "пронесе, проканає, а на авось на автобусах"? Не пронесе і не проканає, "стабилизация, не раскачивайте лодку" - це я десь вже чув. Гіпотетичний Третій Майдан може принести країні жахливі наслідки, але за такого стану справ жахливі наслідки для країни просто неминучі.