Дивна, дуже дивна, дійсно якась дуже гібридна ця війна.
І не тому що путіноїди не оголосили її офіційно й не ввели відкрито регулярні війська в Україну, а ведуть її за допомоги своїх спецпідрозділів, диверсійних груп, емісарів та всілякого людського лайна та непотребу, якого спромоглися понавизбирати де інде, та нажаль й на нашій землі.
 
Ця війна дивна, бо складається враження, що вона справжня тільки для тих хто безпосередньо зі зброєю в руках зараз проводить АТО на південному-сході України. А от наскільки вона справжня для влади, для тих власне хто приймає доленосні рішення, велике питання?!
 
От чи є настільки непереборною проблема неможливості проведення блискавичних закупівель засобів персонального захисту для наших воїнів (броніків, касок), здебільшого добровольців, що проводять АТО на південному сході України? Бо коли б питання стосувагось персональної безпеки дуп депутатів, то проблема б закупівель була вирішена за 3 хвилини результативного голосування. Чи для розуміння гостроти ситуації необхідні виключно заходи військового часу, на кшталт розтрілу на місці біля найближчої стінки?!
 
Але коли хоч чимось можна пояснити відсутність у наших військових спорядження захисту, то чим можна пояснити незадовільне їх забезпечення стрілковою зброєю та боеприпасами, при наявності складів, що від неї ломляться, та перебої з харчами при тому що Україна виходить мало не в світові лідери постачання сільгосппродукції? Що й тут саботажем тхне?
  
Розумію також, що з нинішнім складом ВР не до проведення люстрації, але що в нас з представниками ПР та КПУ, щодо яких є данні відносно фінансування ними сепаратистів, а простіше кримінальних злочинців? У нас вже нема кваліфікованих слідчих, чи основне гальмо знову у ВР? Очевидно, що результативні голосування в ній з багатьох питань відбуваються завдяки тому, що ПР та КПУ всі "заслуги" за розвал України, тих же силових структур та армії, які відбулись в останні чотири роки, перекладаючи на Овоча, своїми голосуваннями намагаються довести, що на відміну від останнього - вони тепер білі та пухнасті.
 
Але при наявності беззаперечних фактів та відповідальності рівня військового стану (розстріл), то навряд любов до власної дупи зробила б корпоративно-партійні вагання, що дорожче ... своя, чи того ж Ефремова, дуже довгими.
    
Тепер безпосередньо до ознак стану війни. Добре, ще можна зрозуміти, що враховуючи її специфічну ... гібридність, дипломатичні відносини з Расією не розриваються, мотивуючи це намірами допомоги нашим громадянам, хоча й результатів цієї діяльності чомусь не видко.
 
Та навіщо ми продовжуємо вести торгівлю з окупантом? Власне навіть не питаю, чому ми продовжуємо годувати оккупанта, постачаючи йому харчі, а дехто й цукерки, однак знаючи, що Україна на 43% забезпечує Росію комплектуючими військового призначення, хочеться дізнатись, ці поставки продовжуються, чи ми таки їх припинили?
 
Крім того виключно наші спеціалісти технічно обслуговують парк російських ракетних носіїв, без  чого в окупанта цілком може відбутись техногенна катастрофа. То ми все ще продовжуємо піклуватись за того хто руйнує наші міста та вбиває наших громадян, чи як?
  
І власне чому треба чекати введення якихось санкцій проти окупанта від Заходу, якщо ми можемо вельми ефективно впроваджувати їх самостійно?!
 
Стосовно того ж Криму.
 
Безумовно це однозначно наша тимчасово окупована територія, з великою кількістю наших громадян. Однак для того щоб в масах почався якийсь броунівський рух їм потрібен сильний поштовх. От як з прозрінням жителів донецьколугандонії, де розуміння реальних цінностей цівілізованого демократичного устрою прийшло, тільки після того, як довелось посьорбати повним черпаком "щастя" в умовах джунглів, де  правий не той хто правий, а той хто сильніший і в кого автомат, наштовхує на певні роздуми.
 
То може щоб не доводити до таких радикальних заходів, таки варто до агресора застосовувати хоч і мирні, але вельми ефективні методи впливу, що позбавляють вдаватись до необхідності безпосередніх військових дій.
 
Для вмотивованості дій, почати варто зі звернення до Росії про неприпустимісь в цивілізованому світі окупації чужих територій та з вимоги негайного звільнення Криму від російських військових та окупаційної адміністрації, з перспективою застосування до неї низки економічних санкцій.
 
Тим паче що такі дії будуть повністю відповідати заклику так званого спікера "госсавєта" Константинова  -  «устраним из нашей жизни все украинское»!
 
Вважай що вже домовились.
 
Почати мабуть варто з припинення постачання до Криму, будь яких товарів і в першу чергу продовольства.  Наступними кроками буде повне відключення води та електроенергії.
 
Це є доцільно, враховуючи й те, що жителі Криму українського, татарського та власне й російського походження, які не мислять собі Крим іншим як українським, власне вже самі схиляються до думки, що час шось робить.
 
Особливо зважаючи на те, що вгодована Европа не дуже поспішає ризикувати своїм добробутом заради загальнолюдських, та власне й своїх власних, европейських цінностей.
 
Так що знову все в наших власних руках.
 
Най нам щастить!