Ходив я отой сьодні голосувать. Підходжу до дільниці – а там черга. Я до них: “Товаріщі хвашисти! Хто крайній?” А вони мені разом: “Я!” Стоїмо. Потроху рухається черга. Біля входу з одного боку стоїть бетеера. З бетеери доноситься розмова на агліцькій. З іншого боку розжарена доменна піч. Дядько у масці на мармизі дістає з неї клєшшами візитки і роздає прохожим.
 
Заходжу в середину. Дають бюлютеню і тут я схаменувся: а за кого ж ту галочку малювати, шоб мене братський народ не викреслив з хвашистських списків? Я ж думав, там у бюлютені буде як воно положено при хвашизмі - одна хвамілія і все. Поставив і пішов. А воно глянув – донерветер! А ну як промахнуся та за демократа поставлю?
 
Підходжу до члена комісії та питаю, чи достатньо хвакту, що у бюлютені нема хвамілії Путіна,  для того, щоб я вважався хвашистом? Чи треба когось конкретного вибрати? І чому кандидати не промарковані, шоб одразу видно було, чи він чесний хвашист, чи ні? Так мене вся комісія переконувала, шо братѝ слова до вітру не бросають і якщо вже занесли мене у список хвашистів, то там мені і бути до спокон віку – хоч за кого я не голосуй.
 
От непокоїть мене це. Щось нема впевненості... Хлопці, хто підкаже – чи то правда?