От і завершується день тиші. День спокою без політичної агітації. День, коли ніхто і ніщо на тебе не тисне, і ти можеш спокійно подумати про те, за кого тобі голосувати. Та й просто подумати про те, що буде далі…
      Завтра вибори… О 8 ранку відкриються виборчі дільниці, і різні люди з різними поглядами віддадуть свої голоси за когось із кандидатів. Хтось зробить це по совісті, хтось, на жаль, того, що так сказали якісь тьоті і дяді в телевізорі. І не знати, що це нам принесе…
      Правду кажуть, що кожен творить своє майбутнє власними руками. Але багато хто, творячи майбутнє своєї держави, творить його руками чужими (читай про тьоть і дядь в телевізорі у попередньому абзаці). Багато хто вважає, що його голос нічого не вартий, тому не приходить на вибори взагалі. А ще хтось продав свій голос за певну суму грошей. Але чому б не подумати про те, що ти живеш своїм життям, а не чужим? Чому б не проголосувати так, як хочеш?
      Завтра відбудуться перші для мене президентські вибори. Власне, визначна подія в житті кожної людини молодого віку. Завжди складалося так, що саме молодь була рушієм змін. Сподіваюсь, що молодь своїм рішенням задавить рішення бабусь, яких підкупили гречкою.
      До речі, про гречку. Якось на парі зайшла розмова з викладачкою про вибори і про бабусь із гречкою. І вона сказала нам таке: «Купіть цукру з гречкою, випередіть агітаторів, підіть до бабусь і переконайте їх голосувати по совісті, переконайте їх прислухатись до вас, адже вам жити у цій країні!»
      Так! Нам жити у цій країні! Тому голосуймо чесно та обдумано!
      Всі на вибори!