Рушив поїзд в далеку дорогу,
Похитнувся вагон і помчав...
16 грудня 2013 року
Перон зустрів мене поривчастим вітром. Навколо метушаться люди, шукаючи свої вагони. І я один із них.
Поїзд Львів-Київ. 4 вагон. Верхнє бокове місце. Не найкраще, але наразі це неважливо. Мене кличе столиця. І будь-яким способом я маю бути там.
-На Київ, значить, - пробурмотів провідник, перевіряючи мій квиток. –Ще один… Ну, щасливої дороги, хлопче! Бережи тебе Господь, - по-батьківськи поклав руку на плече і трохи сумно посміхнувся.
Заходжу у вагон, сідаю. Поїзд рушив. Беру у провідника постільну білизну, стелю, влаштовуюсь на своїй полиці. Пізно вже, а мені все не спиться. Думаю…
Рушив поїзд… Він минає дерева, будинки, стовпи… Вокзальні ліхтарі, які чомусь майже всюди однакові… Міста і села… Він мчить вперед, до своєї мети. Голосним гудком сповіщає свою присутність всьому навколо. Чи сніг, чи дощ, чи вітер – без різниці. Поїзд має прибути до пункту призначення.
Вранці вже Київ… Пригадую, ще малим хлопчаком відвідав столицю разом із батьками. Великими, цікавими очима розглядав золотоверхі церкви, квітучі каштани, величний Дніпро… Який Київ зараз? Як він прийме мене? Що мене там чекає? Але, попри все, я маю бути там. Я повинен вистояти боротьбу за свою країну. Якщо не я, то хто ж? Кожен із нас може прислужитися Батьківщині. І кожен відчуває, як саме. Я маю бути у Києві. У самому епіцентрі подій. Моє місце там. І я робитиму все, що від мене залежить, для рідної землі.
Раптом відволікаюсь від своїх думок і роззираюсь. Весь вагон спить. Треба і мені поспати…
-За 20 хвилин прибуваємо до Києва! – вже знайомий голос провідника будить мене. Приводжу себе до ладу, складаю постіль, замовляю чай. Гаряче питво прояснює думки та будить мене остаточно. Похмурий та холодний ранок на диво несе мені щось світле. Ще трохи…
-Увага! Поїзд номер 92 сполученням Львів-Київ прибув на 5 колію. Нумерація вагонів з голови поїзда.
Так, пані диспетчерко… Саме так. Прибув. Досягнув мети. І всі ми досягнемо.
Отож, доброго ранку, Києве! Я вже тут. І не тільки я. Нас багато!
Слава Україні!
