Нещодавно Верховна рада прийняла закон, згідно якого посилюється покарання за сепаратистські дії. Щоправда там відсутній один пункт, який обов’язково мав би там бути. До сепаратистських дій варто віднести дії, що порушують статтю 10 (розділ 1) Конституції України, де чітко написано «державною мовою в Україні є українська мова». Все - крапка. Будь-які заклики змінити цю статтю треба розцінювати, як зазіхання на державний суверенітет України.
 
Власне, до написання цих рядків мене підштовхнув виступ відомого українофоба Міхаіла Чєчєтова (він же Міша-Сємафор, він же Чєчьоткін, він же Міша-Дірєжор), щойно побачений по телевізору. Здається це був прямий ефір з зали засідань Верховної ради.
 
Щоправда, Чєчєтова мало хто слухав, але тим не менше.
 
Викладу аргументи Чєчьоткіна, котрі він приводив на користь другої державної (звичайно ж російської) мови.
 
Так склалося історично, віщав з парламентської трибуни заядлий україноненавистик, що в нашій державі всі люди розуміють дві мови – українську й російську. І якщо львів’янин приїде в Донецьк й буде (тут Чєчєтов великодушно сказав кілька слів державною) говорити українською, то його зрозуміють. І якщо шахтар (так наче в Донецькій області крім шахтарів ніхто більше не живе – R`n`R) приїде до Львова та говоритиме російською його теж зрозуміють. І тому, мовляв, щоб зшити країну, треба зробити другою державною мовою російську.
 
Друга державна мова, на думку Чєчєтова й буде тою грубою ниткою, тим стібком, який зшиє Україну.
 
От я погоджуся з Чєчєтовим, що російськомовного шахтаря у Львові зрозуміють. І, якщо не буде бикувати, ще й пригостять. В Донецьку з українською важче, бо можна нарватися на відверте хамство, якщо просто говориш державною мовою.
 
Що ж до нитки, то також погоджуся – що вона буде груба. Ще й, додам, біла. Бо воно видно чиї ботоксні вуха стирчать з-за плечей регіонального депутата.
 
Насправді всі розмови про другу державну мову не зшивають країну, а тільки ще більше розколюють її.
 
Підозрюю, що в разі прийняття російської мови як другої державної,  її автоматично перестануть розуміти ображені українці. Гадаю, що не лише на заході. То ж улюбленим шахтарям Чєчєтова (яким насправді зовсім не потрібна друга державна мова) та й усім російськомовним, котрі до цього вперто говорили мовою сусідньої ворожої держави, доведеться або їздити з перекладачем, або таки вчитися розмовляти українською.