Он воно як: тільки з наших владик маски сповзли остаточно, як нація їх на себе примоцувала ґумочками. Кажуть, то від грипу. А нема від дурі? Прихопив на тім’ячко і ходиш…
 
Ну що ж. Виборча кампанія у розпалі. Можна, зрештою, підвести певні проміжні підсумки. Багато нема про що говорити. Одверто кажучи, хочеться сказати мало і ємнісно. Для цього стало б і кількох матюків. Власне, вся публіцистика початку 21-го століття мала б звестись до тих же кількох матюків. Бо все вже давно сказано, а тим, до кого говориться – як горохом об стіну. Шо народу, шо його елітарній частині – до лампочки. Всі все знають. Але для чого їм ті знання? Біс його зна. Нема практичного застосування. Втім, це розумні люди за навчальне приладдя  мають чужі помилки. Ми народ працелюбний, нам чужого не треба, ми все своє маєм. В тому числі помилки. На них і вчитимемось.
 

 
Але класно пішли справи! Тільки криза розкрутилась відповідно – як епідемія підійшла! Ех, ще б повені!!!!! Боже, як виглядає наш чиновник якогось природного катаклізму! Ви собі уявляєте?! Я – в кольорі бачу. Якби зараз (не доведи Боже!) якої повені чи землетрусу, то вже би декому стало взагалі чудесно, бо навіть праправнуки уже б були забезпечені.
 
У мене дух захоплює від карколомної каруселі в боротьбі з різними лихами і шансами. Ось кабмін і депутати виділяють 10 мільярдів (яких нема) на боротьбу з Євро 2012 (кажу на боротьбу, бо інакше цей процес не назвеш). Оскільки, дати неіснуючі гроші неіснуючим проектам вирішила Вона, то Він виглядає не найліпше. Тому Він це діло відміняє і неіснуючі гроші таки не існують.
 
Але ж Воно не спить! Воно – працює! Воно – це западло.
 
Тепер уже у Нього виникає чудова ідея дати неіснуючі гроші існуючим людям, щоб у балансі гроші-люди  прибуло в частині «гроші» і зменшилось в частині «люди». От, чесно: більш дебільного рішення, як підняття соцвиплат і «мінімалки», від нашої влади важко було очікувати. Віктор Федорович і Віктор Андрійович обидва за підняття соцстандартів і саме зараз. Люди, ці два ідіоти наш президент і колишній прем’єр – міністр!
 

 
В уряду, ясно, є свої плани щодо грошей, які мають бути надруковані НБУ. Вчасно підійшла «ґрипа» і мільярд з тих грошей, які на соціалку давати не можна – треба дати на боротьбу з заразою. Ах, бракує, як бракує ще повені! Мільярдом відбутись?! Хіба це катаклізм, хіба це заробітки? У нас мільярд до потерпілих навіть не довозять! Саме тому, очевидячки, Віктор Андрійович подумав, що такі бомжатні суми не рулять і поклав на Прем’єрку болт, а на закон – вето.
 
Та не змирилась з цим добра жінка і більш ніж триста жертовних жерців демократії  («жерців» - від слова «жерти»). І покладуть вони тепер, на оте «покладене» вето, те, що Стельмах ні надрукувати, ні збільшити не зможе: хєр – він інструмент не інфляційний.
 
Захоплюючі передачі неіснуючого бабла від  одних до других на очах враженого народу чинять на той народ гіпнотизуючу дію.  Народ з гнівом питає: «а чого це Вона не хоче нам збільшити пенсії і зарплати – Вона  проти підвищення соціальних виплат?! А на грип, глянь, дає!  А Він!? Чому він не хоче нас від грипу порятувати? На соціалку, значить, він друкувати дозволив, а на боротьбу з грипом ні?! »
 
І тільки Віктор Федорович сам-один, весь у білому, бо йому всьо по пояс – він і на соціалку готовий бабла дати і на грип. Віктор Федорович, великий економ –  він знає, що грошей і так ні на те, ні на інше нема. Тому, треба друканути. А як друкануть – то все стає понятно. Тре’ зразу скоренько їх освоювать. Бо інфляція у нас буде не проста, а з приставочкою «гіпер» і перед ясні очі Віктора Федоровича скоро подадуть ескіз п’яти- і десятитисячної купюри…
 

 
Узагалі, символічно. Купюра номіналом 10 000 гривень буде, очевидячки, 2010 року випуску. На ній я пропоную намалювати збільшений з лиця вірус каліфорнійського грипу, яко першої живої істоти, яка зуміла остаточно примирити і поєднати западенців зі східняками. На них всіх  є дванадцять мільйонів метрів марлі з держрезерву…
 
А, все-таки, кльово, що марлю виділяють на боротьбу за здоров’я, а не саван. А гроші – діло наживне. Зрештою, нам їх і наживати не треба – нам їх друкують. Тепер уже точно нема іншого шляху виходу з кризи.