Арсеній Петрович Яценюк сходили на фуцк (fuck). Точніше з’їздили. З офіційним візитом. Його ж послала офіційна особа? Офіційна. Так і запишем – перший офіційний візит голови Верховної Ради України VI скликання відбувся просто і буденно, так як і відбуваються візити інших громадян щодня.
 
Арсенію Петровичу ну як? Сходили в гості? А ми тут живем… Не треба питати «де»! В цій… ну, коротше, не в Карагандє… Не даремно у нас секретар РНБО – гінеколог. Позначив Віктор Андрійович місце нашого проживання точно...
 

 
Здивувався Арсеній Петрович, кажуть, не маршруту куди його послали (в парламенті ще й не туди посилають!), а  тому, хто і як його послав. Полковник української міліції вказав напрямок руху голові ВР з «Порш Каєн». Яценюк був у Швейцарії і, напевно, не пригадував щоб швейцарські поліцейські їздили на таких Поршах і таким чином рекомендували вибрати вектор руху першим особам держави. Як хлопчина вихований і вже до всього звиклий, Арсеній Петрович не став зупинятися та кусати майора за пальці. Він пожалівся Татові. Тато розсердився. І, як результат, полетіли голови начальничків. Тільки за що? За що подали у відставку золотопогонні генерали? За фук? Як у шашках?...
  
А  постать народного героя, який вказав Голові Верховної Ради дорогу до щастя достойна детальнішого розгляду. Направду видатна людина! Кожа – це прізвище таке – є безкорисною людиною. Ні у кого не повернеться назвати Кожу шкурою! Цей безкорисний міліціонер, не зважаючи на те, що був заступником начальника спецпідрозділу «Кобра» не встидався допомогти своєму другові з Донецька і забирав його машину з ремонту! Виявилося, що у нього нема автомобіля «Порш Каєн»! Це другова машина! Бувають же у людей такі хороші друзі!  Кого не візьми з чиновників – ну нічого не мають, крім друзів! Всіх так люблять друзі, що їм дають свої будинки, авта, дарують годинники за ціною квартири і возять на літаках на міждержавні переговори.
 
Кожа – він такий же чесний чоловік, як і Віктор Федорович Янукович, який орендує діляночку земельки у дофігагектарів під Києвом і платить дві тисячі гривень на місяць за все те щастя, або Андрій Вікторович Ющенко, який брав машину у свого друга кататися (пам’ятаєте БМВ?), або Юлія Володимирівна Тимошенко, яка також живе у будинках, які їй безкорисно дають друзі, або Олег Дубина, голова Нафтогазу, який на переговори до Москви літає на літаках своїх друзів, які - за чистою випадковістю! -  мають бізнес у газовій сфері… Ох! Які у всіх безкорисні друзі! То чому Кожа не може мати такого друга, який би йому давав кататися на «Порш Каєн»? І справді – це ж не гріх! Замначальника «Кобри» може кататись на машині у 200 тис. доларів! Він її купити не може – зарплата не дозволяє, але хіба він дурний – купляти на своє ім’я?...
 

 
І все-таки, я не розумію, чому Кожа пішов у відставку? За що? Хіба він одного Яценюка посилав? Арсенію Петровичу! Не можна так нахабно використовувати своє службове становище! Коли «Кобра» когось посилає – всі чемно туди ходять. І ніхто не ображається. А ви що особливий? На вас не діють наші закони? Ви що не знаєте, що на дорозі правий той, у кого машина дорожча? Що ви їздите фіг зна на чому! Купіть собі нормальну машину! А то вас за бандита можна прийняти. Пощастило вам,  Арсенію Петровичу! Їхали б на «Ланосі» - вас би Кожа не те що послав – вбив би.    
 
А тепер про справедливість. По-перше, за неї не тільки варто боротися, а й постраждати, як от Шуфрич, якому кинули на ногу машину, а по-друге – вона восторжествувала. Миколу Миколайовича Рудьковського випустили з цюпи. Я, грішним ділом, гадав, що ця епохальна подія відбудеться десь не раніше, як за два тижні, а воно не варто так довго чекати та мордувати єдиного чесного міністра. Микола Рудьковський, без сумніву, чесна людина. Він не ховався за спини друзів і подруг! Він не просив нікого покатати його на літаку. Він сам катав. Так за державні гроші! А за які ж ще? Не за гроші ж друзів! Це ж корупція! А Микола не корупціонер! І взагалі  це підло – судити людину, яка навіть нікого "нах" не послала. За що? За нещасні чотириста тисяч гривень?! А ви бачили Ніколаєнко? О! То при чому тут чотириста тисяч?! Реально дівка мільярди вартує! Не судіть Миколу! На його місці так вчинив би кожен, особливо якщо б знав, що йому за це нічого не буде. От і Микола знав.  І ми знаємо. А звозити Сашеньку в Париж – та за це варто відсидіти не тиждень – місяць в СІЗО! Мужик, Коля! І чергова комедія з законністю  та наведенням порядку, можна сказати закінчилась так само безславно, як і інші.
 

 
Вікторе Андрійовичу! А скільки ще попереду судових справ, які не відбудуться! А скільки ще треба розганяти служб, які не розженуться! Ех, роздольє – то какоє – не ту країну розумом не розуміють! Ну, що ж Коля – в добру путь! Москва чекає. Нам буде не вистачати твоїх чесних згорьованих очей! Ми сумуватимемо за твоїм «Разом нас багато»! Але ти не сумуй! Навіть у Москві, Микола, ти зможеш одержувати всі, тобі належні, державні виплати! Білоконь одержує свою пенсію? Одержує! Бакай не голодує? Ні! Не переживай, Микола! І там люди живуть! Правда, доведеться на чартерах за свої гроші літати, але що вдієш? Може, потім ще відсудиш у держави Україна моральний збиток десь на пару мільйонів євро і твої муки будуть достойно винагороджені! Тільки, Микола Миколайович, ти ж борись! Ти ж не покидай спроб відновити справедливість! І орден! Орден не забудь! Вимагай орден – ти заслужив! Принаймні, більше, ніж Ківалов – той навіть зону не нюхав. Правда, він тільки й грамотку має…
 
А от з епохальною перемогою на газовому фронті не все зрозуміло.  Коли Ющенко минулого тижня вщент переміг «Газпром» його тут же і привітала з цією перемогою Тимошенко. А цього тижня поїхала вона до Москви не інакше, як зробити контрольний постріл. Гахнуло як в «Аврори». Холостим. Тепер стало остаточно незрозуміло – скільки ж ми винні за той газ? Як ми будемо платити? Буде чи ні посередник нам продавати газ? Яким чином ми будемо все це щастя розгрібати? Ясно тільки одне – усі наші правителі діють за принципом Короля – Сонця – держава це я! Відповідно, що добре мені – те добре державі… Тільки б уже поділились остаточно, хто у них король, а хто королева, бо постійні суперечки про те, хто в хаті господар, йдуть на руку тільки тарганам. Про це вже навіть такі лиси, як Леонід Макарович заговорили. Мовляв, не годиться Президенту з Прем’єром на людях лаятися. Леонід Макарович лис хитрий, але сам він рідко носа без команди витягає. І, на те схоже, що за косою бубликом, проглядаються чиїсь Медвежі(-дчуківські?) вушка. СДПУ(о) насправді кузня кадрів. Ті кадри всюди – Балога в Президента, Задорожний  в Прем’єрки, Шуфрич - у Віктора Федоровича. А воно й правильно – яка акула без риби – лоцмана? А хто буде за зубами вичищати, а хто буде цілі знаходити? Все вони - прилипали…
 

 
До речі – про живу природу. НУНС мені завжди нагадувала амебу. Тут і швидкість реакції на зовнішні подразники, тут і інтелектуальний потенціал, а тепер ще і той самий спосіб розмноження. Однак, є й інші асоціації. Дехто називає вихід Віктора Івановича Балоги со други праведні з Нашої України втечею щурів з корабля. Наважусь заперечити. Це не втеча – це просто вихід пасажирів в порту призначення. Підвезли? Дякуємо! Тепер ми самі підемо. А йти є куди, а з ким – знайдемо! Тим більше, що унікальні закарпатські організми завжди знайдуть спільну мову з ендеміками донецьких джунглів. У них є одна схожа риса – апетит.
 
…Тисячу років тому, князь Святослав Хоробрий попереджав ворогів, - «Іду на Ви!». Світ таки міняється. Тепер наші правителі, оглянувши результати своєї діяльності, можуть казати: «Іду на х…!»
Одне тривожить – чому вертаються постійно?