Без сумніву, в Україні достатньо патріотів, щоб здолати російського агресора. Та, на жаль, в Україні не достатньо владного розуму, а, можливо, і вміння цей патріотизм організувати і направити у відповідно русло.
Чомусь всі говорять про кордони, але війна на кордоні лише починається, а потім, переноситься вглиб країни. За умови нашої «високої» боєздатності ця глибина уявляється досить глибокою. І, як діяти по тому?
Не маю жодних даних, до того ж, враховуючи секретність такої роботи, і не можна мати достовірних даних, щодо підготовки до боротьби в умовах окупації. Але щось мені вперто нашіптує, що такої роботи не ведеться. Тому, дещо про умови підпільно-диверсійної роботи в тилу ворога…
Необхідно вже зараз налагодити контакти між людьми які мають навички:
- володіння зброєю, спецзасобами, засобами звязку;
- оперативно-диверсійної роботи, зі знанням елементарних методів конспірації;
- надання медичної допомоги, в тому числі, найпростішої хірургічної, в польових умовах;
Необхідно підшукати людей, які погодяться надати свої помешкання під явочні, конспіративні квартири та склади боеприпасів, обладнання, медикаментів, мінігоспіталі. Такі люди не повинні числитися серед ваших друзів, ( в тому числі, і в соцмережах), знайомих, а тим паче, рідних, якщо вас запідозрять — до них прийдуть в першу чергу.
На цих квартирах вам прийдеться жити. Ліс і таке інше, - відпадає, зараз, знайти вас там, справа декількох годин. Необхідно продумати систему зв’язку і оповіщення. Мобільний телефон, інтернет, - відпадають. Вони контролюються. Врахуйте також, сусідів, родичів, знайомих господарів вашої явочної, конспіративної квартири,  - всі вони можуть бути зрадниками.
Керівники: розділіть свою групу на п’ятірки, а ще краще на трійки, рядові члени підпілля не повинні знати більше 2-4 спільників, і займатися лише розвідкою: збором інформації, спостереженням, узагальненням, обробкою і передачею ціє їінформації. Виділіть окрему диверсійну групу 6-8 осіб, - для виконання вашої місії цього достатньо. І окрему групу звязку (3-5 осіб), які будуть знати лише вас, і старшого п’ятірки (трійки), з якою зв’язанні. Члени цих груп (розвідка, диверсія, зв’язок) повинні мати належні навички роботи, (потренуйтеся вже сьогодні), навіть певний вроджений хист.
Призначте свого заступника і наступника в разі вашої загибелі. Ваш заступник повинен знати все і всіх, кого знаєте ви, про його існування ніхто, крім вас, не повинен знати. Це не виключає його участі у підпільній роботів в якості рядового спільника.
Налагодьте звязки з сусідніми районами (групами), подумайте про зброю, оснащення, траспорт, кошти, медикаменти, засоби звязку, оргтехніку.
 
Власників квартир  бажано обирати з числа тих, хто постійно здає квартири, тоді це буде виглядати, як звичайне орендування житла, але, майте на увазі, противник про це також знає, тому постійно перевіряйтеся на предмет слідкування. Якщо побачили, що за вами слідкують, - не панікуйте. Були б підстави — вже б замели. Значить: проста перевірка, або підозра. Не затягуйте вузол на своїй шиї, просто бездійте і все. Не намагайтеся уникнути сліжки.
Слідкування інколи використовується, як метод провокації. Почнете тікати — кинуться наздоганяти. Крім того, під сліжку можна потрапити випадково (переплутали номер квартири, на когось схожі, опинились не в тому місці і не в той час). І головне: не вдавайте з себе професіонала. Часто сліжка буває подвійною. Той, кого ви бачите, лише робить вигляд, що маскується, його завдання: “засвітися” і дати вам відірватися від нього, в той же час, як за вами стежить зовсім інший, не помічений вами і, зачасту, більш досвідченіший агент чи декілька агентів з застосуванням технічних засобів спостереження.
Повідомте про сліжку своїм друзям в обумовлений раніш спосіб, (навіть, через соцсіті умовною фразою). В такий же спосіб повідомляйте про свій провал і використання вас, як “живця”.
Продовжувати? Думаю, досить. Все рівно: більше не запамятаєте.
Спробуйте пожити в умовах підпілля вже сьогодні, спробуйте організувати його, ну, хоч би ради проби, в мирних умовах, спробуйте, хоча б уявити. Можливо, ви зрозумієте наскільки це складна справа. І, все таки, її краще робити зараз. Краще зараз цим зайнятися і не тратити часу на пусті балачки. Нехай і красиві.
Якщо у вас нічого не вийде, - перестаньте мріяти про спротив у підпіллі і запитайте керівництво нашої держави, що зроблено для захисту держави окрім номеру 656 і беззбройних дружин на кордоні, вимагайте зброю і зарахування в регулярне військо, при цьому бажано вступати в нього зі своїм командиром: толковим, умілим, сміливим, а гловне здатним “послати” вищестоячого начальника коли він посилатиме вас на безглузду смерть. (Таких, як Юлій Мамчур — мало, а от дурнів — багато).
Досвід показує, що ніякої відповіді ви не отримаєте, або почуєте чергову казочку про Мальчиша-Кібальчіша і непереможну українську армію. У військо вас не запишуть. А якщо й запишуть, то на тій газеті, що у воєнкома на столі, бо ні зодягати, ні годувати, ні навчати, ні технічно оснащувати вас нічим! Все вже розікрали, ще до війни!
І тоді ви, якщо здатні думати, подумайте: хто і як повинен наповнювати казну. Зараз, сьогодні!
Шановні патріоти, не путайте патріотизм з ідіотизмом. Батьківщині не потрібні ваші красиві слова, як і безглузда смерть ваша не потрібна. Батьківщині потрібно, щоб ви, зараз, уже сьогодні, взяли за горло олігархат і заставили повернути награбоване, щоб ви висунули зі своїх рядів чесних і порядних, і дали їм право керувати і суспільним життям, і, якщо прийдеться, військовими діями.
Маючи патріотів у владі і гроші в казні, можна дбати про захист Вітчизни від агресора. Це єдина і достатня умова нашої перемоги.
Самотужки вам це не зробити, подивіться навкруг, можливо, вже є лідери, що гуртують спільників на цю справу.
Ні в підпіллі, ні на фронті ви не переможете, якщо на вашій крові зароблятимуть ті, хто заробляє й донині на ваших труднощах, на вашій наївності до святості, на вашій відданості і безкорисливості.
До того часу, допоки ви не подолаєте внутрішнього окупанта, з зовнішнім, ви не справитесь.
Якщо ж не станется, - прочитайте все спочатку.
 
http://oskolshire.hmarka.net