Епіграф для україномовних:
Крим. Сімферополь. Референдум. Біля входу до виборчої дільниці  запитують самооборонця з автоматом за плечима  та бутербродом і чашкою кави в руках:
- Ви за Крим у складі Російської Федерації?
- Боже збав!
- Ви за Крим у складі України?
- Ні в якому разі!
- За що ж Ви?
- Я за те, щоб ця казка ніколи не закінчувалася.

Эпиграф для русскоязычных:
Россия. Дом престарелых. Бабули смотрят программу Время: Путин  летит со стерхами, Путин поднимает со дна моря древнюю амфору, Путин едет на Лада-Калине, Путин грозит Америке...
Вдруг одна из бабуль со слезами на глазах говорит:
- Я хочу жить в России!
- Старая, ты что, ополоумела, мы и так в России живем!
- Нет!!! Я хочу жить в той России, в которой живет Путин!

 
В  радянській школі на уроках історії мене навчили, що основним рушієм історії є Велика Всесвітня Жаба, яка обсідає й  давить правителів доти, доки вони не почнуть виконувати її забаганки. Звичайно, вона бажає того, що є у сусідів. Збиралися армії і під проводом Жаби йшли завойовувати Індію (Олександр Македонський), мити копита коней у Атлантичному океані (Чингізхан), прорубувати вікно в Європу (Петро 1), добувати життєвий простір для маленького громадянина, якому і в своїй хаті було запросторно (Гітлер). Залежно від того, здувалася чи роздувалася жаба, завоювання бували великими або малими, переможними або провальними. Але завжди там, де появлялася Жаба, там лилися ріки крові. Напрошувався висновок:  дави Жабу, доки вона не задавила тебе.
 
Мої діти вчили історію в нашій незалежній школі. Їхня історія була іншою. Вона була схожа на колекцію засушених комах якогось переученого ентомолога: написи незрозумілою латиною біля кожного екземпляра, кілька цифр про його розміри, де живе і що їсть. Щоб змусити засушених метеликів махати крильцями і грати барвами, довелося шукати в бібліотеках іншу історію. Несподівано звідти услід за знайомою Великою Жабою вибралася на світ Божий Велика Ідея. Саме вона зриває людей  з місця і відправляє услід за тими, кого веде Велика Жаба.
 
Не подумайте нічого поганого. Мова не про нас, сучасників, мова про забуту й перезабуту історію. Наприклад, про Великі Хрестові походи. Народ, як та сарана в екологічно чисті часи, незліченними арміями покидав свої рідні халупи і, терплячи митарства, гинучи в дорозі, прямував, наприклад, рятувати Гроб Господній від невірних у примарному Єрусалимі. Хтось привозив з походу трісочку від Хреста, на якому був розіп”ятий Господь наш, хтось кісточку якогось правденика, хтось примудрявся награбувати у невірних стільки, що нащадкам до сьомого коліна вистачило, а хтось унавозив собою грунти для майбутніх урожаїв. Навіть кілька десятків тисяч дітей відправилися пішим дитячим Хрестовом походом у Єрусалим рятувати Гроб Господній. Цей особливий дитячий похід за Велику Ідею під проводом Великої Жаби закінчився на березі Середземного моря, де всі діточки були продані в рабство і зникли з історії під регіт Великої Жаби.
 
Приземлена сьогоднішня  людська уява. Велика жаба виродилася в маленьку жабу і без Великої Ідеї спроможна вимріяти щонайбільше, то несподіваний виграш і безтурботне життя на березі теплого океану серед пальм і фікусів в якомусь Ріо-де-Жанейро.
Визначальна особливість нашого часу – люди хочуть жити і живуть в телевізорі, а ще люди дуже хочуть не Великої Ідеї, а хоча б маленької халяви. Якщо Льоня Голубков з телевізора розповідає про шалену халяву для партньорів МММ, народ всі свої бабки радісно віддає за партньорство, а потім без халяви і без грошей довго чухає потилицю.  Телевізор переконав, що в Росії халяви більше, ніж у телевізорі. Заздрісне споглядання чудового життя Путіна в Росії розбудило велику кримську жабу, яка так придавила кримчан, що подалися вони всім півостровом за щасливим життям до Російської Федерації.
 
Даремні умовляння, що з нічого не буває нічого, що на піраміді МММ розбагатіли тільки ті, хто сиділи на її вершині. Хто з кримчан зараз здатен почути, що заміна українського паспорта на російський подарує новим російським громадянам тільки стару казочку про папєрєдніков, які все вкрали. Можливо,  у такому виконанн почують: „Це не наш Крим і навіть не ваш Крим... це вже їхній Крим...”
http://www.youtube.com/watch?v=XBBqEJbVVqM  
 

Епілог
http://www.youtube.com/watch?v=tWCoW91x5Yk Сонцекльош - На поточку прала
 
Сучасні виконавці чомусь сором’язливо не співають останній куплет цієї мудрої народної пісні, в якій молодиця просить Бога, щоб поміняв він їй старого чоловіка на молодого:
Бог забрав старого,
Не дав молодого,
Поможи ми, пане боже,
Верни хоч старого.
 
Современные исполнители почему-то стыдливо пропускают последний куплет этой мудрой народной песни, в которой молодая женщина просит Бога заменить молодым ее старого мужа::
Бог забрал старого,
Не дал молодого,
Помоги мне, Господь Бог,
Верни хоть старого.
 
Тема: Як велика російська жаба задавила український Крим або прощальне слово Криму.
ПС. Вчорашня промова Великого Пу засвідчила, що жива не тільки Велика Жаба, а й народилася Велика Ідея, здатна повести за Великою Жабою нові армії рятувати людство.
 
Девіз: Зранку — на ДУРДОМІ, увечері - в кожному домі
 
Правила:
1. Предмет змагання - написання сатиричного вірша на актуальну тему.
2. Тема обирається серед найбільш актуальних (бажано - неоднозначних) подій тижня ведучим щосереди.
3. Після оприлюднення теми учасники мають можливість працювати два дні: середа-четвер. Підсумки підводяться у п'ятницю зранку (якщо зможе підвестися ведучий).
4. Обсяг конкурсного вірша - не більше тисячі ста двадцяти п'яти строф (все одно ніхто не читає ці правила).
5. Кількість конкурсних віршів не обмежується, але бажано не менше одного.
6. Переможець виводиться з кількості кліків "згоден" під конкретним постом (опція "не згоден" до уваги не береться).
За однакової кількості голосів, перемагає вірш, котрий викладався пізніше.
7. Переможець, як уже говорилося, отримує титул кращого Слемака і має проводити наступний конкурс.
Тобто в середу він раненько встає, викладає ІМХО з назвою "Сльом", в якому містяться ось ці правила і тема.
8. Ведучий НЕ МАЄ ПРАВА викладати конкурсні вірші ( але  їдкі коменти — може).
 

Музичний супровід: http://www.youtube.com/watch?v=Z0dtQAYapGU
«У сусіда хата біла, у сусіда жінка мила,
А у мене ні хатинки, нема щастя, нема жінки
А у мене хата чорна, Жінка бридка, немоторна,
Усе спить та лежить – І не хоче робить!»
(Українська народна пісня „У сусіда хата біла”)

Музыкальное сопровождение:
http://muz4.me/show_song_Qrxa1bBk9ANw01tgaJ9zTfcA0H4fp7rHmBCPlI0WAvw=.html
«Прихожу к себе домой, как всегда, под газом я,
А меня жена встречает - дура пучеглазая.
Вот сосед себе нашел кралю молодую,
Ах, какая женщина, мне бы, блин, такую.»
(Миша Ша  «Жаба задавила»)