Кажуть надія помирає останньою, можливо, але це дуже сильно залежить від того, що ти ладен зробити щоб вона справдилась.
 
От для «небесної  сотні» вона так і не вмерла, бо вони її випередили, і мабуть саме тому ця надія справдилась для нас, тих хто живий.
 
Оце скінчилась «Свобода слова» на ICTV.
Здебільшого говорили як, та яка саме міжнародна організація чи спільнота може нам допомогти у тій халепі, яку нам вирішили подарувати північні «брати». Так, звичайно, за Меморандумом  від 5 грудня 1994 року, про гарантії безпеки у зв'язку́ з приєднанням України до Договору про нерозповсюдження ядерної зброї та наш без’ядерний статус — США та Велика Британія мають надати Україні гарантії її суверенітету та безпеки. І що зовсім дике та абсурдне, що гарантувати нам безпеку, вони мають від ще одного її гаранта за тим же Меморандумом … Росії, вояки котрої саме зараз плюндрують нашу землю в Криму.
 
Надія …
 
Чомусь пригадую, як зовсім недавно всі дуже розраховували на санкції західних демократій проти нашої кримінальної «влади», що допоможуть нам у боротьбі поти неї. Але як це не дивно, неспішно-задумлива Європа в особі Швейцарії та Австрії, від розлогих балачок до безпосередніх дій, перейшли вже після того як українці й без отих санкцій режим «проффесіоналів» виперли.
  
Вчора наштовхнувся на 5-му каналі ТВ на невеличке інтерв’ю кремезного 67-ми річного генерал-лейтенанта Мельника Миколи Івановича, радника начальника головного управління розвідки МОУ. Що в свій час приймав участь в бойових діях в Ефіопії, у статусі радника, а потім як у розробці концепції Національної Гвардії України так і безпосередньо в її створенні та командуванні.
 
На його думку Національну Гвардію України можна в найкоротші терміни відновити, оскільки її підрозділи зараз розпорошені у внутрішніх військах МВС України, та крім того ще й  є вельми професійні та виключно патріотично налаштовані командири, які можуть її очолити. Та й сам генерал не зважаючи на вік, готовий повернутись у лави.
 
Він вважає, що потенційний противник, завше відносився до Гвардії з побоюванням не тільки тому, що її особовий склад відрізнявся чудовою бойовою підготовкою, але й ще тому, що гаслом цього підрозділу було – «Україна, або смерть!»
Не більше, ні менше.
 
Не знаю, чи справдяться надії генерала на відродження Національної Гвардії України, але зважаючи на кількість українців середнього та старшого віку у воєнкоматах, щось у цьому таки є, коли звучить – «спочатку підемо ми, а вже потім нехай необстріляні 20-ти річні.
 
Надія …
 
Вона кричить, що до гарячої фази застосування зброї не дійде, й здоровий глузд таки переможе, хоча впевненості що отой глузд є у кремлівського гнома, зовсім нема.
 
Однак дуже хочу, щоб оті «братські» хлопчики,  які вирішили що вони просто мандрують по чужій їм землі з автоматичною зброєю в руках, і те що відбувається, це просто дещо забута піонерська гра «Зарніца», щоб вони дуже добре зважили, а чи готові, та чи є їм за що, залишати на чужій землі найдорожче ... , адже їм доведеться почути  – «Україна, або смерть!»
 
Надія …