За місяці частого перебування на Майдані, око якось замилюється, й тільки чорний фасад будинку профспілок, що дивиться в світ випаленими очами вікон, залишає холодне відчуття якогось дикого дисонансу ... Київ - й образи «гарячих точок», які завше асоціюються з якимись дуже віддаленими місцинами.
 
Але, як там кажуть, біда ніколи не приходить одна.
Тільки-но ціною життів «небесної сотні» та здоров’я й горя багатьох українців  вдалось позбутись «недодиктатора» місцевого розливу, як в сінях нашої хати вже тупцюють солдати  «братнього бога»».
 
Зважаючи на деякі історичні факти вже не буду чіпати питання, чи такі вже північні сусіди нам брати, але можу зі знанням справи ствердити, що нема більш запеклих «боїв без правил» ніж між родичами, що вирішують якийсь спір в суді.
 
Хоча власне який з сусідського «гнома» родич, який за визначенням Бялковського …

Путин настолько верил и ждал, что стадион "Фишт" обрушится во время церемонии открытия или закрытия —или что Россия проиграет Олимпиаду, что когда этого не случилось, он решил, что способен на все. В психиатрической литературе этот феномен описан как кесарево безумие: когда человека ничто не ограничивает, он перестает отдавать себе отчет в том, что он делает.

… близький до шизофренії. Такі вже вони сусідські "боги".
 
Однак погодьтесь, хоч ми й на сайті дурдом, навряд зможемо вилікувати неадекватного сусіда.
 
А от на що дійсно варто витратити час, так це на роздуми, як власне діяти далі :
 
1. Звичайно треба вжити всіх можливих заходів на міжнародній арені щодо мирного врегулювання ситуації в Криму шляхом … найшвидшого підписання асоціації з ЕС, входження в НАТО, тощо. Але як показує практика неспішності дій європейців, краще покладатись на власні сили.  
 
2.Крім того хочеться таки звернути увагу керівників наших силових структур на майбутнє, що треба професійно аналізувати події для прийняття рішень. Оскільки ті ж заяви, що арешт Януковича в Криму може спричинити загострення, виглядають гіпертрофованими, бо зволікання з здійсненням його арешту, як свідчить подальший розвиток подій, спричинило ще більше загострення, коли збіглий «орган»  сусіди використали, як інформаційний привід для вторгнення на територію України.
 
3.Можна звичайно погодитись, що завдяки витримці наших військових та працівників МВД, на даному етапі в Криму, ще не йде війна в повному сенсі цього слова, але повноцінна військова інтервенція з баражуванням чужих військових по нашій території вже відбулась.
 
В світлі цього дуже хочеться знати дійсний стан справ з нашими військовими підрозділами, вони таки є чи їх нема? Бо чесно кажучи можна звичайно застосовувати концепцію «не провокування», але тоді виникає як мінімум питання … де зупиняться москалі? То може доцільно, щоб під час своїх «прогулянок» вони мали натикатись на «дуже мирних» українських військових у повній бойовій викладці?!
 
А Кримський перешийок, то взагалі варто заблокувати наглухо.
 
3. Зважаючи на те що в Харківських угодах відсутній пункт про можливість їх денонсації, необхідно ВР України відмінити своє рішення про їх ратифікацію, як таке що відбулось з порушенням процедури.
 
4. Інформаційне поле, куди російські ЗМІ вкидають купи брехливих фейків, до прикладу, про перехід наших військових на бік Росії, здачу ними зброї, тощо, з усією очевидністю свідчать про необхідність щось з цим «полем» робити. І якщо в нас нема можливості протиставити москалям українські інформаційні заходи, тоді є сенс просто вимкнути «братські».
 
Не варто засмічувати нашу свідомість їх імперською істерією, яка покликана сіяти панічні настрої в Україні .    
 
5. Можливо зараз питання організації української армії й не на часі, але вже колись писав, що варто звернути увагу на світовий досвід, де існує …

Государство, упрашивающее тебя купить хотя бы пистолет (а лучше-винтовку) со скидкой. Государство, способное развернуть из 22-тысячной в два-четыре часа (!) 650-тысячную, а в двое суток 1.7-миллионную (!) армию, прекрасно обученную, организованную, и очень неплохо вооружённую. (для примера – армия США – 1.3 миллиона плюс такой же резерв, армия Китая – 2.4 млн, плюс 1 млн. резерв).

Такий підхід буде не тільки сприяти боєздатності держави, патріотичному вихованню громадян, але й належній фізичній формі чоловічого населення України.
 
А питання організації ополчення з усіх бажаючих та здорових українців, що можуть бути за необхідності озброєні, то це  прямо зараз вже на часі.
 
6. Враховуючи здебільшого політичне рішення щодо зміщення «гаранта», та з огляду на те що зараз голосування у ВР провадяться переважно конституційною більшістю, проголосувати всі необхідні рішення, потрібні для йог імпічменту.
 
7. Зважаючи на жваву «нормотворчу» діяльність ВР Криму, що направлена на руйнацію цілісності України, цілком адекватно буде не обмежитись констатацією незаконності цих дій, а в рамках проведення адміністративної реформи, змінити статус Криму з автономії на область унітарної держави. Досить давати можливість різноманітним ФСБешним «доброхотам» розігрувати сепаратистську карту.
 
8. З огляду на специфічний «режим», що має місце зараз в Криму, та враховуючи те, що українські військові підрозділи там знаходяться в облозі інтервентів, але ведуть себе стійко та достойно, то необхідно силами місцевих членів партій «Батьківщина», «Свобода» та «Удар» забезпечити постачання нашим хлопцям їжі, води, тощо.  
 
Чесно кажучи не знаю як, але таки необхідно знайти рішення підтримки наших військових в першу чергу на державному рівні. Час генштабу напружено не тільки думати, але й щось робити.
 
9. Можливо прозвучить дивно, але в ситуації що склалась, багато залежить як поведе себе цивільне населення в Криму, й його точку зору треба формувати як нашій владі так й нам самим. Адже знайомих скрізь вистачає.
 
10. Мало не забув, якщо працівники МВД не виїжджають в місто інакше як під національним прапором, то нехай вже займуться затриманням невідомих осіб, що гастролюють в тому ж Харкові, а СБУ попередженням перетину цими покидьками нашого кордону.
 
Після того як українські громадяни перемогли на Майдані, звичайно особливо дикою нереальністю виглядає інтервенція в Криму, але варто не мати ілюзій, й бути свідомими того, що питання його практичного звільнення від загарбників, стане виключно нашим завданням …