"Восторженных похвал пройдет минутный шум;
Услышишь суд глупца и смех толпы холодной..." (Пушкін)
 

* * *
Можна по-різному ставитися до політичного минулого Юлії Тимошенко.
Але в одному мусимо дійти згоди: якби у 2010-му вона, а не Янукович, стала президентом України - ВІЙНИ Б НЕ БУЛО.
Не було б побиття студентів. Не було б ганебних Гепи і Допи в Харкові. Не було б циніка Табачника. Не було б мовного закону 2012 року. Не було б підписання Харківських угод, які стали однією з перших ознак цілеспрямованого розхитування  української державності.
Натомість була б Асоціація з ЄС.
 
Дивно і прикро бачити кампанію ненависті, розгорнуту сьогодні проти Ю.Т. у ЗМІ. Дивно з огляду на те, що у 2010 році за неї проголосувала половина тих, хто прийшов на вибори, причому краща половина. Куди поділися всі ті люди, які тоді віддали їй свій голос?
У 2010 році вона програла - програла зокрема через свій авантюризм і колосальну віру в себе. (Саме так, наші вади - продовження наших чеснот.) Поінформовані люди кажуть: вона настільки фанатично вірила в перемогу, що не мала плану "Б". У ті дні вона переоцінила як себе, так і Україну - не вірила, що люди при здоровому глузді можуть віддати перевагу єнакіївському бандитові, а не відмінниці з Дніпропетровська. Програвати завжди гірко, програти Януковичу - геть принизливо. Але  поразка Тимошенко виявилася поразкою України. І провина за ту поразку - поразку 2010-го, яка обернулася кров"ю 2014-го - лежить на нас усіх.
За що ненавидять Ю.Т. сьогодні? За віщо відвернулися від неї її колишні шанувальники? Що поганого встигла вона зробити за той час, поки була ув"язнена? Чим дискредитувала себе аж настільки, що образ і насмішок на голову цієї - вже не дуже молодої й не дуже здорової - жінки сиплеться більше, ніж на голову вбивці-Януковича?
"Майдан стояв не за неї..." - І за неї теж. Думаю, серед тих, хто повстав проти банди, чимало її виборців.
"Є нові імена..." - Нове не завжди краще, і політика - не мода, де щосезону міняються бренди і тренди. Слово "стабільність" погано себе зарекомендувало за попередньої влади, але саме стабільність і безпека - те, про що мріється після бурі, після всього цього жаху, в який занурилася країна. Молодь у владі потрібна, але їй треба вчитися і здобувати досвід, іти в заступники і помічники. У них іще все попереду. Думаю, Ю.Т. була б настроєна на співпрацю з молоддю.
 
...Вона помилялася. Вона була надто самовпевненою, за що жорстоко поплатилася. Вона здійснювала популістську економічну політику. Вона провалила кадрову роботу, внаслідок чого її партія навела в Раду силу-силенну тушок. Але вона - особисто вона - не зраджувала.
Сьогодні - коли вона недужа, шокована всіма цими подіями, можливо, надломлена - зраджують її.
 
P.S.
Не була на цьому сайті 150 років, принаймні як дописувач. А днями написалося про те, точніше, про ТУ, про яку нині пишуть, говорять, думають усі - добре чи погано, більше, на жаль, погано. Не знаючи, куди кинути цей емоційний текст, я згадала про ДД. Хай лежить тут. Тут зрозуміють.
 
P.P.S. Та ви, як виявилося, й самі про це незрозуміле журналістське цькування пишете, причому яскравіше і єхидніше, ніж я