Коротеньки ремарки
 
1. Повстання здійснив саме український народ. За сприяння своїх і зарубіжних політиків (чого варта лише серія останніх укачувань Януковича трьома європейськими міністрами! Їм вдалося неймовірне - затягнути бандюка в пастку).
Український люд засвідчив свою спроможність до самоорганізації і він здійснив те, про що всі лише мріяли - усунув Януковича. Слава Україні!
 
2. Тепер починається революція. Український люд залишається на ролі провідного героя, виконуючи ті функції, які йому властиві. Йдеться про поширення і поглиблення самоорганізації і налогодження контролю за діяльністю державних інституцій.
Окрім того, можна очікувати перехід найкращих організаторів повстання до державних органів управління.
 
3. На найвищих посадах державного управління природним чином працюють ті особи, які мають досвід такого управління. Управління державою, особливо в умовах ручного керування, є багатофакторою проблемою. Таке управління вимагає навичків прийняття оптимальних рішень при багатьох контраверсійних тенденціях і багатьох обмеженнях. Треба мати достатній досвід, щоб прогнозувати наслідки від своїх дій, треба мати певну репутацію в міжнародних колах фінансистів і держдіячів .. Треба володіти специфічною мовою переговорників .. І ще багато чого треба.
 
4. На посаду ПМ чи Президента можна обирати особу, яка прошла мінімальний вишкіл, яка має інтелектуальні здібності більш високого рівня, ніж середній, яка продемонструвала вправне інтуїтивне мислення, яка спрямована на досягнення професійного успіху ..
Якщо погодитись з таким підходом, то слід визнати, що командири повстання ще не досягли рівня держуправлінця (при тому, що їхня свідомість не вражена вадами періоду накопичення первинних капіталів).
 
5. Окремо про Юлю. Так сталося, що Юля випала з контексту українського політичного буття. При тому вона залишається діячем, що має суттєви переваги за багатьма характеристиками у порівнянні з діючими політиками. Саме завдяки її неоднозначному життєвому шляху Юля знає ціну українському політикуму і бізнесу. Вона знає міру речей. Такі політики і діячі карбуються роками, вони є дорогоцінними здобудками нації.
Але якщо Юля на певний час відійде від участі в поточній політиці, то вона, як на мене, вчинить правильно. Суспільство має спробувати обійтись своїми силами. Якщо суспільство (шляхом впливу на діючих старих політиків) досягне успіху, то Юля може спокійно полишити політику і знайти інший спосіб реалізувати свої неперсічні здібності.
Якщо ж станеться так, що суспільству не вистачить ресурсу для творіння сучасної політики, то воно матиме можливість запросити Ю.Тимошенко стати до керма.