Зараз скажу одну річ, яка здійме неабиякий галас... Але я все одно скажу.
Тільки сьогодні, після порівняння Майдану Гідності із зібранням на Європейській площі дійшов висновку:
Разом із довгоочікуваним перезавантаженням влади і всієї системи повинно відбутися перезавантаження суспільства. Адже ні для кого не є таємницею, що існує певний розподіл в нашому суспільстві - про це ми чуємо 100 разів на день. Але що ж то за розподіл і де ж та межа? Національність? Ні. Соціальний статус - ні. Територія, вік, стать, освіта - ні, ні й ні!
Найкраще її окреслив Блаженнійший Любомир Гузар, сказавши, що є люди, які люблять Україну і є такі, що її не люблять.
Сказати чесно, мене глибоко обурює, коли з екрану дивиться така собі людиноподібна п'яна істота із зовнішністю Шарикова і каже: "Я такой же как и вы. Имею право! Я здесь живу..." Мене обурює, що такі істоти знаходяться поруч, але я повинен іх терпіти, а вони повинні терпіти мене "в очках и шляпе". Мені б хотілося їх поважати, але не можу. Більше того - мені б хотілося мати моральне і навіть юридичне право їх зневажати. Тобто мати якусь певну демаркацію тої межі.
 
Де ж вирішення цієї колізії мирним шляхом і без утворення усіляких ПІСУАРів чи ще якихось сантехнічних витворів?
А воно ось, поруч. Все дуже просто. Треба сказати тому, в екрані: "Так, хлопче, ти маєш право, але поки що тільки одне - право стати Громадянином України". Тепер, коли весь світ знає, що в Україні є народ, а не якась "новая общность - советский народ", треба довести, що ти дійсно маєш право бути частиною цього народу. Процедура дуже проста - як у всіх цивілізованих країнах - через Паспорт Громадянина України. Вимоги до "кандидата" теж стандартні - знання мови, історії і традицій народу, головних цілей і принципів побудови держави і.т.д. І головне - клятва Державі і Народу.
Здав іспит, довів своє бажання йменуватися громадянином - одержуй паспорт. Ні - одержуй безстроковий вид на проживання. Згідно з отриманим статусом розподіляються і права, зокрема виборче.
 
Я б пішов ще далі і зробив би цю процедуру зворотньою. Порушив клятву (скоїв певний злочин, наприклад) - віддай паспорт і живи з видом на проживання.
Першим піду подавати заяву на громадянство. До речі, можна було б поєднати цю процедуру із зміною паспортів на біометричні.
 
Фантастика? Може й так. А може й ні...