Беркутеня скидається на звіра
Який хапає здобич звідусіль
Він дивиться на світ крізь скло візира:
Людина – ціль
Дівчина – ціль
Дитина – ціль
 
Звір прагне здобич роздерти  на шмати
Встромити ікла в м'ясо, знов і знов,
Несамовито й жадібно ковтати
Гарячу кров,
Солону кров,
Червону кров.
 
Коли же патріот створіння хтиве
Палаючим коктейлем пригостить
Режиму пес, немов кутя паршиве
Скавчить,
Тремтить ,
Під себе з жаху сцить
 
І тут з’являються на сцені «гуманісти»:
«Ах, бєдний пьосік, как єму боліт!
Обідєлі хахляцкіє фашисти! »
Рипить,
Белькоче,
Квокче і зудить.
 
«Стрєлять в Майдан!»- кудахкає зла зграя,
«Заліть іх газом, танкамі давіть!»
------
Звір лютий лише огидь викликає
А люті  «гуманісти» - остогидь