Відправним пунктом є підписані особою, яка займає на даний час посаду Президента України, закони, що порушують  низку статей Конституції, зокрема тих статей, що стосуються права, свободи та обов'язки людини і громадянина України (і не тільки цих).  Згідно «презумпції невинуватості» тимчасово припустимо, що гарант був не в курсі деяких обставин.. ( не читав Конституцію)
 
Що мав би робити міністр Захарченко?
Отримавши сигнал про вчинення вищими посадовими особами держави дій, що порушують Конституцію (порушення присяги), він мав би відреагувати відповідно присяги, яку давав сам, заступаючи на пост міністра МВС – в межах своїх посадових обов’язків. Сигнал цілком може бути: «повідомлення у мас-медіа».
Захарченко мав би – перевірити «сигнал», тобто подати запит у відповідні інстанції щоб отримати експертний висновок – є порушення чи немає  (до речі – експерти теж мають діяти відповідно своєї присяги, а як ні, то - див. у кінці статті).
Запит мав би бути таким:
1)Чи підписані закони  в разі їх виконання призведуть до порушення основних конституційних прав і свобод громадян?
В принципі цього одного запиту цілком достатньо – на початок.
Тому що якщо експерти нададуть висновок, що підписані закони суперечать деяким статтям Конституції – змінюють Конституцію (а депутати мають право змінювати Конституцію – це прописано у ній же), Захарченко зообов'язаний встановити, чи був порушений «Основний закон» депутатами під час прийняття – чи проголосувала конституційна більшість парламентарів за ці закони – саме так прописано в Конституції і ніяк інакше. Кількість голосів за ці закони є відомим фактом, а якщо затребувати відеоряд процесу голосування, то може виявитися, що навіть для прийняття закону, що Конституції не суперечить – не вистарчило голосів, оскільки депутат має голосувати особисто – підпис під документом нічого не значить – особисто є особисто в конкретний момент, а на той «конкретний момент» частина нібито проголосувавших депутатів має алібі.
І не має значення – що ставив депутат свій підпис на підтримку цих законів – він мав ще БУТИ там особисто і голосувати. Не підняв руки – насправді не голосував, не був біля свого місця з карткою і не тиснув кнопку особисто – значить не голосував. А то це те саме, що дружина завагітніла на відстані - чий бичок б и не скакав, а тилєтко наше і треба годувати.. Алібі є алібі..
Встановивши факти порушення Конституції, Захарченко відповідно до своєї присяги мав би діяти далі згідно до законів України, що стосуются цієї ситуації і  попередити того, хто є гарантом Конституції по посаді – що закони, які були підписані, насправді не були прийняті, і гарант має відкликати свої підписи (може – не знав гарант?), а також подати рапорт до Генерального прокурора (який теж давав присягу) щодо фальсифікації продукції ВР деякими депутатами, а саме – голови ВР і того, хто рахував голоси.
Хоч депутати не відповідають юридично за свої дії (але теж давали присягу), але встановити факт потрібно - про це нижче яким чином потім може знадобитися. .
 
Захарченко зообов’язаний це зробити, і швидко, тому що спроба ввести в дію незаконні закони може мати юридично тяжкі наслідки, в т.ч. для самого міністра МВС.
До речі – присяга:
http://zakon1.rada.gov.ua/laws/show/382-91-%D0%BF
Скидається враження, що міністр Захарченко не читав присяги, яку давав (припущення), а може просто юридично некомпетентний – що ж..
 
  То що з тим робити і кому і коли?
Має бути подана заява до Генерального прокурора і міністра Захарченка щодо протиправних дій частини депутатів ВР (скоєння злочину), які можуть мати тяжкі наслідки. Поки заява розглядається, ті е.. "закони" не можуть вступити в дію.
1)Заяви найкраще мали би бути подані колективно іншими народними депутатами, які були присутні у ВР в момент голосування, і не голосували за дані закони, що змінюють Конституцію.
2)Мають бути подані якнайскоріше – в перший робочий день першої робочої години.
3) Мають бути зареєстровані заяви. Заступник лічильної комісії Канівець заявив, що звернувся до Генпрокурора, але чи звернувся офіційною заявою? Відмова в реєстрації є порушенням присяги, що має наслідки для:
а) міністра Захарченка: Якщо ж я порушу цю Присягу, то хай мене покарають за всією суворістю закону.
б) Генерального прокурора: Усвідомлюю, що порушення присяги несумісне з подальшим перебуванням в органах прокуратури
 
Для чого ПОТРІБНО подавати ці заяви? - а тому що подвійного призначення.
1) Конституція є Конституція і не може бути порушена
2) Якщо посадовці порушили присягу, то чому народ – джерело влади – який найняв цих посадовців, повинен їм ще й платити за роботу, яку вони не те що не роблять, а ще й зловживають своїми обов’язками? Мінімальна пенсія звичайної рядової людини (і без надбавок) таким посадовцям мусить бути, але не більше!
А зекономлені гроші на таких посадовцях – депутатів з помічниками і радниками, президента, міністрів, генпрокурора – можна направити наприклад на медицину – і саме ось це буде «покращенням життя людей вже сьогодні» - усіх людей, а не деяких представників слуг народу.
Тим більше, що є така народна мрія – щоб ТАКИЙ чиновник  жив ТІЛЬКИ на свою зарплату/пенсію..
 
Питання наостаток – чи знають народні депутати, які не підтримали ці т.н. «закони», що змінюють Конституцію – що мають робити в перший робочий день першої робочої години?