Не варто у чомусь звинувачувати Богдана Хмельницького. Саме він є творцем України. Без його військового таланту не відбулось би перемог над однією із найсильніших армій того історичного періоду, армією польських магнатів. Саме з часу приходу до влади Хмельницького у іноземних ЗМІ починається стосовно території нашого проживання вживатися назва "Vkraina", "Ukraine", держава козаків. Навіть входження держави Хмельницького до складу Московського царства не зупинило становлення України та українців. Це була фактично окрема держава з гетьманом, яку треба було приборкувати.
Україна вже тоді стала таким собі антиподом руського. Україна цілком зараз могла би називатися "Малоросією", а народ "малоросами" і поводитись так як нас описують у російських фільмах та у 95 кварталі - наївних споживачів сала та самогону. Але все відбувалось не так, ми не могли піти проти своєї природи. Явище козаків, гайдамаків, отаманщини, армії УНР, армії УПА, УНА-УНСО, а зараз "провокаторів" -- заперечує цей образ і приводить до ненависті зі сторони практично усього світу.
Українці існують не завдяки а всупереч здоровій логіці. У цілого світу існують та існували плани стосовно земель України та населення, але ми їх завжди ламали. Уявіть собі яка ненависть стосовно українців виникла, коли поляки у 1918 році приїхали з Ліквідаційною комісією відновлювати Річ Посполиту у Львів, а тут відбулося повстання 1 листопада і постала ЗУНР. Зараз у росіян, європейців та китайців є свої плани стосовно України і вони приховано ненавидять українців які їх ламають. Наприклад Гвідо Вестервеле десь казиться коли бачить що в Україні немає толерантності. Саме Україна може допомогти побудувати ту Європу, про яку мріяли люди на зразок Домініка Веннера.
Історія України це зміна періодів вирощування войовничого покоління і наступного періоду його повстання та винищення. Наприклад завдяки Хмельницькому було вирощено покоління вільних людей в Україні заради знищення якого були підключені: Османська імперія, Річ Посполита, Валахія, Молдавія, Кримське ханство, Московське царство, волонтери із Західної Європи. При цьому серце держави Хмельницького Правобережжя - було повністю спустошене, населення вирізано, вигнано із своїх помешкань, а згідно Міжнародного!! договору було заборонено селитися тут будь-кому. Та вже через кільканадцять років ці землі були самовільно заселені українцями та відбулося повстання Палія, яке поляки придушити були неспроможні, тому покликали на допомогу армію Мазепи. Та все одно у відповідь виник рух Гайдамаків, який почав ще більш цілеспрямовано боротися за святеє діло.
У 20 столітті кожне покоління українських борців знищувалось, наприклад у 20-х роках для цього притягалися армії з усього світу, навіть із США пілоти воювали на боці поляків, та французи і греки та англійці пробували розгромити повстанців на Півдні, та їх вигнав Григорєв, а більшовики присвоїли собі його перемогу. Більшовики щоб це більше не повторилось, організували Голодомор. УПА за це їм відімстило, але і сама була знищена. Та все змінилося з часом настання незалежності України: активна частина населення почала ставати все більшою, і немає тої сокири яка рубала на корені її народження. Так, УНА-УНСО зазнала репресій, але тільки невелика її частина, решта людей залишилось живими та поповнили ряди молодого покоління, ще більш буйного.
В часи Ющенка розквітла організація Патріот України. Складно уявити до якого рівня дійшов би правий рух якби Ющенко був обраний на другий термін, або Тимошенко, яка би довела все до ще більшої розрухи. Та прийшли регіонали і ув'язнили лідерів та покалічили життя частині учасників правого руху. Та всупереч цьому українські провокатори відібрали у банди Януковича 1 грудня територію Майдану, та не дали будувати йолку, захопили будинок профспілок, та КМДА і їм навіть вистачило наглості трактором штурмувати адміністрацію Президента, хоча видно було що перевага на боці беркуту та сил влади, яка заслала своїх козачків, які не давали штурмувати, а по дахах сиділи люди схожі на снайперів. У відповідь були арешти та побої з боку беркуту. Та це все ніяк не можна порівняти з аналогічними репресіями минулого. Ті одиничні арешти та знищення окремих активістів не можуть зупинити ріст української революційної спільноти, і маємо прецедент, коли 20 років в Україні зростає та виховується войовнича каста, такого досі не було, хіба що в часи держави Хмельницького, та і то в урізаному варіанті. Тоді для знищення українського руху відбулася міжнародна змова. Як буде зараз? Чи не так як у книзі "Четверта революція"?
