Коли я чую думки про відділення Донбасу хочеться взяти і уєбати.
        І одне коли ці закиди на версту смердять луб’янським тролінгом, і зовсім інше коли чистоплюї-«патріоти» мішають з лайном своїх співвітчизників, не бажаючи глянути затуманеними від зневіри чи власної самооцінки очима навкруги себе, і в дзеркало передусім.
         Невже незрозуміло, що при сучасній олігархічно-кумівській політичній культурі і дитячому періоді української державності, відділення того ж таки Донбасу спричинить справжню лавину, після сходження якої отримаємо Україну в межах кількох центральних областей в оточенні Допохарківської республіки, полуострова русской слави з татарами,  князівства Балогівського, Новороссії, бандерівської республіки…? І киваючи на історію, зовсім не зле забувати, що крім Праги і Братіслави були  Вуковар, Сараєво, і Сребреніца. Було-було, не пройшло й десяти років після Олімпіади…
        Звідки беруться висновки, що відділивши Донбас, можна позбавитися від зашорених земляків, що розповідають про європейські консерви з українських дівчат, їздять на анти майдан із  Запоріжжя і за 200 гривень готові обирати депутатом колгоспного фріка, який вже десятки років трясе салом на телебаченні в костюмі Бетмена?
         Куди відділити обухівських свинопасів, які отарою ставили галочки в бюлетенях навпроти прізвища чеченського кримінального авторитета, або киян із Шевченківського району, котрі віддали мандат казнокраду-пристосуванцю?
        Що робити із легіонами місцевих депутатів і чиновників, кишені яких тріщать від накрадених грошей і різноманітних партквитків? Куди їх відділити – в Донецьк чи в Луганськ? Скільки столипінських  треба, що відправити в Макіївку, Торез і Алчевськ 10% львівських «зомбі», що голосували за ригів і  комуністів? Як їх визначити?Децимація підійде?
          Кому віддати Закарпаття, де риги взяли всі шість депутатських мандатів, Волинь із її «само висуванцями», або Вінницю, де з восьми округів,  вибрали аж одного опозиціонера – "коменданта" Майдану?
         «Нах… Відділити…»  - бубнить український д’ Артаньян в оточенні донецьких підарасів.