1.  Сумірність і несумірність
От, скажімо, боксерів перед боксом зважують. Для чого? Для того, щоб хоч би за вагою вважати їх сумірними один до одного. Коли вони тиснуть один одному руки, тоді вони взаємодіють. Навіть коли товчуть пики, то і тоді ще взаємодіють. Взагалі, зіткнення двох об'єктів можна назвати взаємодією, якщо ці об'єкти є сумірними один до одного і якщо після зіткнення вони не зруйнувалися.
 
Але якщо хтось з боксерів впаде, то в той момент взаємодія закінчиться, тому що той, хто впав, втратив свою початкову ідентифікацію (руйнування структур тіла бідолаги досягло того критичного рівня, на якому тіло не здатне виконувати функції "боксера").  
 
Перехід від взаємодії сумірних об'єктів до втрати одним з них ідентифікації називають "перемогою" другого. Після перемоги об'єкти стають несумірними.
 
2. "Так" і "Ні" не казати ..
Можна не вживати терміну "етнос", але куди ж подітися від очевидної обставини: "Євромайдан" є суто українським явищем. Не дарма ж він так природньо перетворився на спробу українського етносу відібрати у донецького державну владу щоб нарешті розпочати проукраїнську внутрішню і зовнішню політику.
 
"Так таки так .. " - промовлять деякі толерантні українці. І додадуть: "але навіщо проголошувати оте .. ? Вважайте собі мовчки .. Ніяких двох етносів! Не розколюйте наше суспільство!".
 
"Хіба пересічний дописувач може розколоти суспільство, яке навіть не знає про існування пересічних дописувачів?" - дивуюсь спочатку я, а потім намагаюсь зрозуміти, який прихований зміст ховається в тому "не розколюй" ..
 
"Можливо, що той, хто благає "не розколюй", просто сам страждає від такої кричущої неоднорідності України ..
 
Він нічого не може вдіяти з цією обставиною - вона нагадує про себе і нагадує (хто дивився вчора на «1+1» ТСН-діалог Гєпи з мером Тернополя, той мав нагоду ще раз переконатися в тому) .
 
І тоді така вразлива людина звертається за допомогою до ілюзії .. Начебто як не сьогодні, так завтра, цей розкол згине як роса на сонці. І всі ми станемо одним народом великої України".
 
Ілюзія не є чимось гріховним .. Отже, людину, що ховається від непідвладного їй реального світу в світі ілюзій, слід поважати .. Так само, як і незрячу людину слід поважати, як і глуху .. В цивілізованому суспільстві кожна особа, незалежно від її можливостей, розраховує на стандартне (доброзичливе) до себе ставлення.
 
Ну, і я, претендент на звання "цивілізована людина", маю припинити згадувати про "два етноси" .. І взагалі - про етнічні особливості, етнічні протиріччя .. Щоб не травмувати ..
 
А якщо кортить досліджувати і прогнозувати, то слід знайти собі іншого сайта, де сидять такі ж лицарі вільного слова, які є достатньо брутальними для того, щоб не страждати від зустрічі в текстах з адекватними означеннями і класифікаціями.
 
І з цього місця я припиняю розмови на ДД про "два етноси".
 

3. Чи здатне суспільство перемогти Януковича?
 
Якщо вже мова йде про протистояння, то спитаємо себе: а що таке є "Янукович"?
 
Виглядає так, що Янукович = МВС + всі гілки влади + ПР-бізнес. До суспільства (принаймні зараз) найближче з усіх ознак знаходиться МВС. Тобто, для нас зараз Янукович = МВС .
 
Чи може Євромайдан перемогти МВС? Якщо йдеться про шоломників, то навряд чи зможе .. Решта міліції (окрім шоломників) тримає ніс по вітру.
 
Чи можуть шоломники встояти перед атаками суспільства? Так, можуть. Адже вони для цього були озброєні, екіпіровані і навчані. До того ж ці шоломники є людьми з майже атрофованими людськими реакціями – вони можуть забити жінку, яка просто трапилась поруч з територією зачистки.
 
А інші складові Януковича (.. + всі гілки влади + ПР-бізнес)? Вони в протистоянні Янукович-суспільство є вторинними.
 
Отже, виходить так, що декілька тисяч шоломників є сумірними до семи сотен тисяч мирних протестуючих громадян. Щоправда, ця сумірність була дійсною лише 29-го листопаду.
 
На другий день громадян стало в сто разів менше, а кількість шоломників не зменшилася. І якщо влада вирішить, що прийшов час наводити «конституційний порядок», то вона зробить це за 1-2 години.
 
Тому маємо визнати: «революція» наближається до свого завершення. Це відчули всі гілки влади і зараз вже ми бачимо їхні присягання Януковичу.
 

4. Кого будемо звинувачувати?
 
Першими на черзі стоять опозиційні лідери. На перший погляд, їхня провина полягає в тому, що вони з самого початку євромайданного руху були налаштовані не на революцію зараз, а на вибори у 15-му році.
 
Масовість «віче» їх заскочила. За останні три роки вони вже звикли до 5-20 тисяч і тому не були готові працювати з 700 тисячами. Вони виявилися несумірними до 700 тисяч протестувальників.
 
Насправді, я поважаю нашу трійцю. За те, що вони зуміли об’єднатися (це великий прогрес для українців!), за те, що вони протистоять Януковичу, якого, як вони знали, вже нереально відправити у відставку, бо він створив життєздатну систему бандитського панування.
За те, що наші лідери опозиції несуть важкий хрест української політичної еліти.
 
За те, що цей хрест може завалити їх усіх разом ..
 
Другими стоять громадські організації, які, мовляв, також виявилися не надто креативними і зорганізованими.
 
Хоча я особисто вважаю їхню роботу досить успішною і вартою поваги.
 
Ну, себе ми звинувачувати не будемо, бо ми ж були напоготові, ми чекали на якийсь рух .. На якийсь революційний план ..
 
Виходить так, що винуватих немає. Просто таким непростим є шлях українського суспільства.
 

5. Чи міг бути тут взагалі якийсь рух? І чи можно було планувати щось революційне?
 
От спало мені якось на думку, що цю революцію не варто було і розпочинати. Лідерам слід було спитати один одного 29-го: «ти знаєш, що далі з цим робити?». Впевнений, що жоден з них не мав намірів захоплювати адмінбудівлі і оголошувати стару владу нелегітимною. Хоча б з тієї обставини, що це могло б призвести до великої крові, а крові ніхто не бажав брати на свою совість.
 
А стати і стояти, виголошуючи кожного дня «Банду геть!»? .. І цей сценарій є також надто ризикованим, адже колись треба буде розходитись .. І важливо при тому не зламати собі духа.
 
Отже, можливо, що на віче-мітингу 29-го треба було відверто поспілкуватися з народом, провести дискусію, запропонувати найбільш радикальним громадським активістам виступити з пропозиціями, а потім викласти своє бачення .. І схилити народ до того, щоб він готувався до виборів-15?
 
Тут я згадав своє ж таки правило, що давати поради тим, хто тримає кермо, є некоректною справою. То ж я її припиняю.
 

6. А з іншого боку ..
 
З іншого боку, все, що трапилось, безперечно згодом перетвориться на такий значний досвід, задля якого варто було все починати.
 
І нехай державна влада залишиться в руках банди, українці засвітчили свої тверді наміри змінювати цю країну. Не виходить змінити державну владу, можна буде почати змінювати владу з місцевого рівня.
 
Обирати в місцеву владу слід лише тих, хто не є корпорованим в ПР.
 
Треба створювати солідаризоване з місцевою владою суспільство (захід-39 вже цим займається). І з цього плацдарму почати просування до державної влади. На цей процес піде 10-20 років. І процесувати будуть ті, кому зараз 10-15 років.
 

7. І на завершення
 
Як завершити поточний процес? Так чи інакше, але не можна надати нелюдям привід вчинити ще одне нічне побиття.
 
На моє уявлення, завершити процес слід достойно. За два дні керманичам розпочати діалог з Майданом, висловити своє бачення, вислухати представників громади ..
 
Ще раз, і ще раз .. Аж поки не буде досягнуто консенсусу. Після цього в суботу прибрати Майдан і в неділю з піснями з барабанами пройти Хрещатиком, піднятися до Тараса, провести мітинг і розійтись. Самі почали і самі завершили.
 
А за великим рахунком, Все тільки починається!
 
Слава Україні!
 
PS
Можливо, я помиляюсь? Не знаю ..
Ось листівка «Спільної справи»:

Вони закликають не полишати Майдан. Я й сам маю намір ходити на Майдан до кінця. Яким би він не видався.