Бій під Кру́тами відбувся 29 січня 1918 року на залізничній станції Крути. Цей бій тривав 5 годин між 4-тисячною більшовицькою армією Михайла Муравйова та загоном з київських студентів і бійців вільного козацтва, що загалом нараховував близько чотирьох сотень вояків. У перебігу військових дій бій вирішального значення не мав, та у свідомості багатьох особливого значення набув завдяки героїзму української молоді. За свідченням учасників подій ймовірно вбито було близько 250—300 осіб з українського боку, але відомі імена тільки тих, що потрапили в полон і були поховані на Аскольдовій могилі в Києві. На похороні у Києві біля Аскольдової могили голова Української Центральної Ради Михайло Грушевський назвав юнаків, які загинули в нерівній боротьбі, героями, а поет Павло Тичина присвятив героїчному вчинкові вірш «Пам'яті тридцяти».
Внаслідок цього більшовицька червона зараза слідуючи своєму золотоординському інстинкту захопила владу з катастрофічними для українців наслідками — голодомор 1922, 1933 років, війни, репресії та переслідування, які підірвали генофонд українців і занурили націю у дикунський комунофашистський лад на довгі десятиліття.
Сучасна окупація є не зовнішньою, муравйовською, а за своєю природою, внутрішньою кримінальною окупацією країни нинішньою владою — союзником КГБшної московської кліки у пограбуванні та зневолені всього українського народу і привласненні ресурсів та національних багатств України. Зараз ми маємо симбіоз нащадків комунофашистів і криміналу у владі, і їхня ціль — продовжити своє панування, зберегти свій кривавий режим звичними методами — терором та репресіями. Громадяни нашої країни мають стати на захист своєї свободи, своїх домів, сімей, національних багатств і відсунути мафію, очолювану двічі засудженим за кримінальні злочини Януковичем Віктором Федоровичем, фейковим, недолугим, напівграмотним “професором” нерукопожатним у всьому світі і нині по суті ізольованим від світової громадськості.
Для недопущення повної втрати суверенітету, економічного краху, культурного виродження, деморалізації суспільства, як це сталось внаслідок втрати суверенітету у 18 році минулого століття ми закликаємо вас до спротиву — до загальної мобілізації!
Після розгону мирних демонстрантів та пролитої крові ми діємо рішучіше - будуємо барикади, країна створює загони самооборони, гуртуємось. Розгорнуті штаби у Києві, розміщуємо людей, готуємося до рішучих дій.
“Розчави гадину!” (Вольтер)
