1. Як на мене, то з т.зв. "євроінтеграцією" (після непідписання) в Україні покінчено. Як і з "Юлі-волю". Цю партію Янукович відіграв. "Відкриті двері" є використанням європейців у своїй грі і більше нічим. Далі реальна гра піде зі Сходом (Карімов, Китай і т.д.). За змістом гра перетвориться в аукціон по продажу українських активів і можливостей.
 
2. Ще в 2004-му році виникла велика проблема-ділема: заходити народу в будівлю на Банковій чи ні?
 
Тоді вирішили не заходити. Віддали фінал процесу в руки політичних гравців. Політичні гравці вирішили так: українська влада має переформуватися. А саме, замість балансування між безкольоровими олігархами, влада починає здійснювати однокольорову політику. Першими починають помаранчові з їхнім Ющенко.
 
Помаранчові почали і програли. В 2010-му їм на заміну прийшли сині з їхнім Януковичем. При тому, жовто-блакитний прапор став перехідним прапором переможців.
 
3. Розділення на два кольори  відбулося за простим принципом: Захід проголосив демократичні принципи устрою життя, а Схід не зміг пристати до проголошеної демократії. Клановий Схід виявив свою ворожість до "демократичного" Заходу.
 
4. В 2005-му (чи 6-му) році я дійшов такої думки: народ у 2004-му зробив помилку. Треба було взяти владу в свої руки (зайти на Банкову і проголосити Кучму відставленим революцією), а потім передати цю владу в руки Ющенка як переможця виборів. При тому, Ющенко мав прилюдно пообіцяти відкрити кримінальні справи по всіх причетних до фальсифікації виборів і довести справи до відкритого суду.
 
В самому процесі передачі влади новому Президенту мала вже встановитися група координаторів Революції, яка надалі здійснювала б моніторинг виконання Ющенком обіцянок. При такому ході подій, як мені здавалося, у Ющенка не було б можливостей так зухвало звести на нівець всі здобутки.
 
Луценко вчора (на 5-му) розповів, що у 2004-м у це саме він остудив горячі голови, які збиралися захоплювати будівлю на Банковій. "Ну, випили б там всі президентські запаси, а що далі? У сусідньому кабінеті влада підготувала б указ про введення надзвичайного стану і почала б здійснювати арешти" (приблизно так Юра обгрунтував вчора свої дії).
 
5. Отже, силове захоплення будівлі переводить протистояння і максимально загострену стадію. Тут хтось має перемогти і потім знищити супротивника. Вибору не залишається.
 
Припустимо малоймовірне: знайшлося достатньо сміливців, які здійснили захоплення. До того ж, знайшлося достатньо (50-100 тісяч) народу, які стояли на підтримці сміливців. Що далі?
 
Далі має відбутися повне перезавантаження Української влади. Тобто, існуючі партії, як і існуючі політики, виводяться з гри. Їм на заміну приходять зовсім нові люди, які швидко приймають простий закон про вибори за мажоритарним правилом, причому членів партій до виборів не допускають. Агітація претендентів йде на 1-му каналі за державний кошт і на обласному каналі за кошт області. І т.д..
 
Зрозуміло, що для здійснення такої перебудови необхідно мати аж дуже багато прибічників іншого способу життя. Зважаючи на підстаркуватість населення, можна впевнено стверджувати, що такого відбутися не може.
 
6. Тоді залишається погодитися з Луценком про відступ як спосіб збереження сил на майбутнє. Хоча я підозрюю, що відступивши без будь-яких досягнень (добре, якщо потраждає не дуже багато людей за свою активність), в 2015-му навряд чи суспільство спроможеться на вибух. Зважаючи на неодмінне падіння рейтингів всіх політиків без виключення.
 
7. Як би там не було, а з появою нових українських генерацій стиль і формат життя тихо, але невпинно змінюється. Прийде такий час, коли перехід від дикості до цивілізації відбудеться тут як природний процес, без великого напруження.
 
ПС
цим імхом я завершую свою активність в цьому році, бо вже набрид не лише колєгам, а й собі самому
то ж "З Новим роком!" на тому ж самому місці