Гугл знає все... А ви цікавилися у Гугла, що йому відомо про 1988 рік і КПРС?
 
Подобається це чи ні – інформація, яку знаходить користувач у пошуковій системі сьогодні, лишиться й завтра, а можливо – назавжди. І, хоча Гугл не живий, він має власний характер – впертий. Чим більше тиск на пружину ЗМІ, тим потужніше вона розпрямляється, а Гугл лише фіксує і систематизує поточний стан інформаційного простору.
 
Гугл не розуміє, що таке добре і погано. Його не можливо переконати істериками або псевдоідеологічними догмами чи залякати тріюмфальними крокуваннями. Йому можна запропонувати доведені факти напряму або через впливових посередників – журналістів. Точніше – через кола довіри до них. І якщо ти бажаєш щось масштабно поширити, мусиш спочатку збудувати ці кола...
 

 
Знання цих елементарних законів поширення інформації входить в обов'язок будь-якого політика, який себе поважає. Але чомусь – не у даному випадку. З незрозумілих причин політичні ідеологи ВО "Свобода" не бажають усвідомити очевидні речі і вперто поглиблюють яму власної політичної могили, не беручи на себе мужність визнання власних помилок.
 
Здавалося б, все настільки складно, а рішення – на поверхні – у відповідальності перед суспільством та визнанні журналістського середовища, як такого, що має право на здійснення своєї прямої функції – контролюючої.