А легко ж у цій державі виконувати передвиборчі обіцянки! От, наприклад, якщо сказати  - «покращення вашого життя вже сьогодні!», то ніхто не здивується, а всі зрозуміють, чиє життя сьогодні покращиться. І, якщо говорити про скасування депутатської недоторканості – то ясно, що комусь її і так не треба буде. А якщо обіцяти все вернути – то зрозуміло, що у когось заберуть. Тому, щоб знов не забрали у нас, то треба   встати спозаранку та зайняти чергу в Ощадкасі, та вистоятись у ній, та померти…
 
Ви думаєте в цьому уряд винний? Як на диво – ні. Може цей уряд і винний у тому, що видає втрачені заощадження за рахунок тих, котрі їх не крали, може уряд винний і у тому, що їх видають зараз, але у тому, як беруть ті тисячу гривень, винен Наш Святий Народ. Наш Непогрішний Богоносець не лінується встати о п’ятій ранку аби вистоявши у черзі до 12-ї дня, з матом і веселим прокльоном забрати свою  тисячу… І тут я вже бачу, як кричать звідусюди: «А, так тобі народ неправильний! А, так ти думаєш, що це люди винні, а не влада!» Так, я думаю, що цей народ неправильний. Я думаю, що цей народ дурний. Я думаю, що цей народ психічно хворий. Бо він чудово розуміє КОМАНДИ і не розуміє СЛІВ. Цей народ не чує, що можна прийти за грошима через тиждень, два, три, пару місяців. Цей народ не чує, що може заплатити з тих грошей будь-які послуги чи кредит. Цьому народу по пояс те, що видає йому ту саму трудову тисячу касир, який третю добу на роботі без сну і їжі і все це за 600 (шістсот!) гривень у місяць. Ви дивуєтесь, що таке 600 гривень? Так я вам скажу – це оклад операціоніста Ощадбанку. Престижно працювати в банку? Ще хочеться?  А, чому б і ні? Згідно зі статистикою, у банківських працівників в Україні чи не найбільші зарплати. Та і, крім того, у нас же є стереотипна журналістська заготовка про те, що жебрають в Україні тільки пенсіонери, бо їм «важко». Ви працювали у провінційному банку за 600 грн.? Так, щоб з ранку до пізньої ночі. Бо є малі діти, а дружина не працює. А у тебе дві освіти і обидві – до лампочки… Єдине, що цінується у цьому суспільстві – це вміння вчасно промовчати. Мовчи. Основна заповідь ГУЛАГу, яка пережила  своїх творців – не залупайся. Не лізь. Не пнись. Хай пнуться ті, у Верховній Раді, у партіях – їм за це платять. Тобі пнутись нічого і нікуди. Тобі не платять. Ти лох. Це твоя доля. Навіть, якщо ти вважаєш, що це не так – то ти не правий. Ти лох. Ти платиш податки, а міг би й ні.  Ти віддаєш борги, а міг би й ні. Ти працюєш, а міг би й ні. Ти розумієш мікро- і макроекономічні процеси і їх суспільно-політичну складову, але ти не зумів влаштуватись помічником депутата… Хто ж ти після цього? Лошара ти убіта. Кончєний лузер. Бо порядні люди, не їздять в метро і маршрутці, а роздруковують депутатам тексти «на комп’ютері» за «косарік» баксів в місяць. Три тексти. В місяць. Закладаєш карточку в принтер і пускаєш файл на друк. Це, направду, більше важить ніж розуміння дії на фінансовий ринок облікової ставки Національного банку… Нам нах не надо «умних». Нам надо «нормальних».
 
А ви знаєте чим «нормальний»  відрізняється від «крутого»? О! Я вам розкажу – «нормальний» просто вбиває лоха на «Жигулях» і платить за голову 17,00 грн., а крутий, як в кегельбані,  валить у ряд шістнадцять машин і, як бонус – двадцятивосьмирічного чувака, який, без сумніву, «ненормальний», бо їздив на «Ланосі», купленому в кредит і мав малу дитину та жінку. Тут яка справа? Реально Каліновскій зараз програє, бо він на борту свого новенького БМВ, на якому зараз їздить Землею Обітованною може намалювати тільки дві зірочки – по одній за «збитого», а Фелікс Петросян за один бойовий «виліт» може намалювати на борту нового «Прадо», якого йому скоро купить тато, аж шістнадцять зірочок! І одну більшечку – за пілота. Що тут скажеш! Ас – він і в попу ас, і в борт, і в радіатор!
 
А класна «Прадо» машина! На скаженій швидкості розвалити 16 (!) автомобілів, а в самого тільки:
 
«…через 2 дня у него начались приступы рвоты, дрожат руки, сильно ушиблено колено, и вообще очень большие проблемы с головой! Я сейчас устраиваю его в областную больницу в неврологическое отделение.»
Фелікс Едуардович Петросян, батько Фелікса Феліксовича Петросяна – майстра спорту з кеглевої їзди.
«Газета по-Одесски»
 
Феліксе Едуардовичу, ви праві – у вашого сина проблеми з головою, але вони не після аварії почались, а десь, напевно, від народження. І я думаю, що ці проблеми у нього спадкові, бо ваша голова також не дуже здорова:
 
«И вообще, я не считаю, что это повод для такой публикации. Сколько аварий каждый день, и с трупами тоже, почему об этом не пишут? Откуда вообще информация, что пострадали 11 машин? Вы видели, как они пострадали? Там бампер задет, там еще какая-то мелочь. Сейчас идет следствие, и до его окончания я не буду давать комментарии. Я буду подавать иски против всех СМИ.»
Фелікс Едуардович Петросян, заступник голови Одеської обласної Ради, голова Партії пенсіонерів України.
«Газета по-Одесски».  
 
Тут ще цікаво, що батько «устраіваєт» сина в лікарню – ну, це, очевидно, за звичкою, бо він все в житті звик «устраівать». Ох, я переживаю! В Інтернеті стільки шуму підняли через тих пару побитих машин та того хлопця з «Ланоса», що напевно треба буде Феліксу Феліксовичу заплатити не 34,00 гривні, як Каліновському, а більше! Судді ж реально звірі! От візьмуть та присудять по 17 гривень за кожну машину! Ого! 272 гривні! Ні фіга собі! Така каса! Ну, а ви ж знаєте, що судді ж у нас просто нереально злі! Ось, наприклад, 28 квітня 2007 року, хороший чоловік Оганес Назаретян трішки собі випив коньяку та й помаленьку (не більше «соточки» ж їхав!) подався у друге кафе, щоб подумати про високе. Про високе він почав думати ще в дорозі, бо не помітив, як на пішохідному переході його машину стукнула головою 20-ти річна Юля Кузьмінова і – от народ слабовитий пішов! – тут же й померла. Оганес, пацан правільний – він побачив, шо там хтось помер,  не став заважати цьому природному процесу та й поїхав собі далі… Як ви думаєте, що з Оганесом зробив наш рідний «найгуманнішій» у світі суд? Бідного Назаретяна засудили на 5 років! Правда, зваживши на те, що він бідний, його тут же і відпустили, звільнивши від покарання за станом здоров’я і тому, що він раніше до суду не притягувався. І то правильно – Юлю уже ніде не болить, а Оганесяна «всьо баліт – то в Баку баліт, то в Єрєванє»…
 
Феліксе Едуардовичу! Ви не переживайте! Добре, що прізвище того загиблого з «Ланоса» Рошко! Ви знаєте, у нас, українців, звичай кровної помсти якось не прижився. Та і хто за нього мститись буде? Його дружина? Так їй зараз ще треба знайти гроші щоб похоронити чоловіка, потім ще їй треба буде роботу знайти – вона ж в декреті напевно ще. Ну і грошей у них нема – он навіть «Ланоса» мусили в кредит брати! Так шо там все нормально – дасте їм тисячу гривень і так, по-батьківськи, люблячи, попередьте, шо «в случає чого – урою!» і все. Там претензій не буде. От якби Фелікс побив бампер Каліновскому – то да! То серйозно. Там люди поважні – могли б і голову відірвати за бампер. Бампер в беемвухи коштує більше, як «Ланос»!  
 
Я все-таки, хочу попросити Генеральну прокуратуру України, судові органи України, ДАІ, Міністерство внутрішніх справ цю справу не педалювати. Не треба ажіотажу! Не треба прес-конференцій і якихось роз’яснень, не треба нікого запевняти, що слідство у всьому розбереться і суд встановить міру вини Фелікса. По-перше не треба, бо Петросян – він людина скромна, йому лишньої реклами не треба, по-друге – якщо б цей Петросян був такий один – то можна було б і скликати прес-конференцію, але ж їх, таких гонщиків – косяками по дорогах літають, по – третє не треба, бо за тиждень і так всі про це забудуть. І зараз головне не травмувати дитячу психіку Фелікса, ви ж пам’ятаєте:  «очень большие проблемы с головой!», а йому ж тільки 18! А він же ж ще сім’ю створить, дітей буде мати! Він же МАЙБУТНІЙ ЮРИСТ. Це ваш, панове, майбутній кадр! Це він буде пильнувати за дотриманням закону, як і ви зараз. Це ваша плоть і кров, бо на його місці чи не щодня бувають ВАШІ,чиновні панове, дітки, які мають у своїх супердорогих тачілах передбачені конструкцією гальма, але в голові у них - тільки акселератор і Торрічеллієва пустота.Тому для чого ламати «мальчіку жизнь»?  Володимиру Рошкові це вже не допоможе – ні юристом він уже не стане ні дітей більше мати не буде!
 
У мене сьогодні нема настрою писати про нові кадрові призначення у Києві та про ціни на газ. У мене нема натхнення розказати вам, що у нерівній боротьбі з пільгами для депутатів полягла (черговий раз) честь ВСІХ партій, які обіцяли ці пільги скасувати. Я не хочу говорити про владу. Я хочу за народ. Я хочу за цей народ випити. До дна. Бо вмирати за нього безглуздо. Бо це не Ющенко відпускає вбивць за 17,00 грн., бо це не Тимошенко не ремонтує водогінні труби, бо це не Янукович пісяє в ліфті. Точніше – не тільки вони. Це судді, міліціонери, сантехніки і «погані» діти «хороших» батьків. Це ми. Це ми знов і знов віримо пройдисвітам і не ВИМАГАЄМО, щоб карали тих, хто дощенту спалює нашу надію і руйнує наше життя. Ми стоїмо над попелищем свого власного Клааса.
 
Але попіл Клааса може стукати в ті груди, де є серце.
Помацайте себе за груди.
О, а де гаманець?