Все якось невчасно. Світ швидко змінюється. Куди бігти, коли з усіх боків пропонують … хто якісь там цінності, хто швиденько долучитись до величезного стада бездумних споживачів, або ж взагалі відійти в інший світ від асфіксії в міцних обіймах «братів»?! І що найпаскудніше, в цьому гармидері нікому зупинитись та добре подумавши, відрізняючи зерна від плевел, взяти від світу краще й таки заходитись будувати свого власного Дому.
 
Бо якщо на побутовому рівні можна так-сяк самостійно будувати свій маленький світ в отій хаті що з краю, то безмежно набридло стикатись з повсякденною дурістю «влади» та відчувати власну країну не суб’єктом світової політики, а об’єктом чиїхось меркантильних планів.
  
А нам ще й так «пощастило», що в період коли світ змінюється і не гріх би вже якось визначитись з напрямком розвитку країни, при владі опинилась жменька довбнів, що сприймають її виключно як засіб комерційної наживи. І далі ніж дотягаються загребущі шкрабарки ні зір, ні тим паче так зване «сероє вєщєство» цих трутнів зазирнути просто не здатне.
 
А що може бути гірше намагатись будувати свій маленький світ в великому човні який біс зна куди рухається, якщо взагалі рухається, а кормчі з головою не товаришують?
 
Українська гра у многовекторність вже більше нагадує якийсь гротеск на слова пісні … «двє шагі налево, двє шагі направо, шаг вперод і два назад».
 
Хоча власне питання навіть не в тому куди рухатись, а на базі яких принципів та цінностей облаштовувати своє життя тут, в Україні.
 
От так звана «влада» вже котрий рік скиглить про непосильний тягар газових контрактів, що залишили їм «папєрєднікі». А про кількість різнокаліберних «рєшатєлєй» цієї проблеми, та їх рейдів до владних калідорів «братів» навіть якось і нєпрілічно згадувати.
 
Однак жодному з цих муфлонів годі пояснювати, що в таких випадках нормальні люди діють як та ж німецька компанія RWE, яка в результаті оскарження в Міжнародному арбітражному трибуналі Відня формули ціни на газ, що застосовує «Газпром» до своїх контрагентів, досягла її перегляду та  виплати на свою користь приблизно 390 мільйонів доларів?!!
 
Може саме тому, враховуючи що НАК «Нафтобаз» започаткував плідну співпрацю з RWE, наші газові «брати» якось по відношенню до виконання Україною умов газових контрактів принишкли?!
 
А особливо кумедно в нашій кунсткамері, спостерігати за несамовито-«бєспащадною» боротьбою нинішнього режиму з корупцією, від якої остання чомусь тільки розквітає.
 
Та відповідь власне на поверхні, достатньо тільки поглянути на основні принципи боротьби з корупцією, передбачені діючим законодавством …

Закон «Про засади запобігання і протидії корупції» Стаття 3

– верховенства права;
 
– законності;
 
– комплексного здійснення правових, політичних, соціально-економічних, інформаційних та інших заходів;
 
– пріоритетності запобіжних заходів;
 
– невідворотності відповідальності за вчинення корупційних правопорушень;
 
– відкритості та прозорості діяльності органів державної влади та органів місцевого самоврядування;
 
– забезпечення відновлення порушених прав і законних інтересів, відшкодування збитків, шкоди, завданої корупційним правопорушенням.
 
– участі громадськості у заходах щодо запобігання і протидії корупції, державного захисту осіб, які надають допомогу у здійсненні таких заходів;

А власне чого можна чекати, коли боротьбу з корупцією очолюють головні корупціонери? Відповідь цілком очевидна …
 
– Ну з «верховенством права» все просто, хто зверху той і правий, відтак «сім’я» форєвєр.
 
– А «законність» це коли у вільний час від контролю за громадянами, щоб більше трьох не збирались, силовики мордують тих же громадян в своїх застінках, чи ґвалтують десь на природі, а судді у вільний час від замовних згори процесів, «косять  капусту», яку вимагають вже за абсолютно законні рішення, та ще й текст рішення їм напиши.
 
– А «комплексне здійснення заходів» це коли про муйню в перших двох пунктах з екрану зомбоящика пащекують Ганька Г. чи Інка Б., чи ще якась паскудна регіональна «гаварясчая» голова.
 
– «Невідворотність відповідальності» полягає в тому, що якщо вже тебе згори «призначили» крайнім відповідальним за якийсь злочин, то власне не важливо, що ти не маєш до нього жодного відношення.
 
– Виконання «запобіжних заходів» покладено на підвид «сматрящіх» за тим, щоб струмки від корупції раптом не збивались з усталеного напрямку руху на гору. А як простіше, то щоб корупціонери не «крисятили».
 
– А «відкритість» це коли на законодавчому рівні заборонено на оті «органи влади» навіть дивитись, не то щоб щось про них написати, а таму шо кому, шо, скільки то все суто конфіденційно.
 
– Ну щодо «забезпечення відновлення та відшкодування то «влада» тільки по рішенням міжнародних судів заборгувала своїм громадянам десь 130 міліардів гривень, але наполегливо працює над тим як їх на законодавчому рівні собі пробачити.
 
– Щодо «участі громадськості», то все на початковому рівні, події після трагедії Макар, в Первомайську та врешті у Врадіївці це тільки перші ластівки, які нажаль поки не усталена реакція української громади на «покращення» від нинішньої «влади».
 
От тільки біда в тому, що така цілком адекватна і конституційна реакція людей відбувається, вже коли «покращення» набувають якихось абсолютно патологічних форм.  А це ж лише наслідки життєдіяльності системи нинішньої «влади», яка власне є їх першоджерелом.  
 
Та поки люди тренуються відчувати себе громадянами, «влада» вже готується до оголошення їм їхнього ж вибору у 2015 році, розставляючи на ключові точки потрібні «багнети», Лукаш на голову Мінюсту,  Лавриновича на раду юстиції та підсиливши регіональну складову в ЦВК новим її членом Олександром Копиленко.
 
А ще в Україні особовий склад міліції та внутрішніх військ складає майже 400 тисяч осіб, не рахуючи 36 тис. УДО та СБУ та ще й отари прокурорів, тоді як чисельність збройних сил тільки близько 184 тис чоловік.
 
Мабуть десь в середині країни серйозний ворог «влади» причаївся.
 
Реалії ...