Отже,  опозиція перебуває під дією двох тенденції: демократичної і націоналістичної.Як за таких умов виробити зрозумілу і переможну тактику?
 
Переможна тактика може з'явитися в контексті переможної стратегії.
 
Якою може бути переможна стратегія: націоналістичною? Демократичною?
 
Демократична стратегія (і відповідна риторика) не може бути переможною, оскільки вона є надто абстрактною. Звичайно, кожний абстрактний термін мови позначає велику кількість конкретних об'єктів, дій, обставин .. Демократична конкретика (правова система, права людини, справедлива виборча практика) не стала нагальною потребою навіть на заході. Отже, "демократія" для нашого піпла є поки що не просто абстракцією, а є майже пустим гоміном.
 
Націоналістична стратегія є більш конкретною .. Достатньо мобілізуючою .. Пригодною для довгого протистояння.
Можливо, ми змушені будемо до неї вдатися, адже наш ворог має всі ознаки фашизму.  
 
Щодо ворогування.
Якщо пристати до націоналістичної стратегії, то слід буде очікувати довготривалого міжетнічного ворогування, тобто до фактичного розділення країни (невідворотньо).
 
Є ще третя стратегія - "Антимафіозна". Так би мовити, інтернаціоналістична за формою, але націоналістична за змістом (оскільки центри мафії знаходяться в Межигір'ї і на Сході).
Ця стратегія не така мобілізуюча, як націоналістична, але й без необоротних наслідків.
 
Так чи інакше, але нашій оппозиції не позаздриш.
 
Отже, не будемо її дзьбати, а будемо їй допомагати, допомогаючи тим собі.
А там, як складеться ..