для старых юзеров
помнить
uk [ru]

Декілька незручних питань інтернаціоналістам


Декілька незручних питань інтернаціоналістам
Якщо так можна сказати, наштовхнула написати те, що буде викладено нижче, стаття Дракона "УПА та німці". Можливо, навіть не стільки сама стаття, як кометарі тих, що ненавидять націоналізм та обожнюють так званий інтернаціоналізм. Заодне вони, як правило, ненавидять бЄндЄровцов, ОУН, УПА навіть в тому випадку, коли нічого про них не знають.
Хотілось ще пошліфувати текст, доповнити питання іншими темами, та побачив на фотах мерзоту про УПА, яку  якийсь  виродок там приліпив. Дякувати адміну, мерзота і 15 хвилин не провисіла. Тому вирішив викласти те, що маю на тепер.
Вибачаюсь за не дуже якісну українську, зважаючи на те, що я є однією з жертв русифікації.
 
Незручні питання інтернаціоналістам.
Власне кажучи, ці питання будуть адресовані інтернаціоналістам Совка, тобто сконавшого  в Бозі, чи то більш вірогідно  в Сатані,  СРСР.  Мабуть тому я ці питання адресую їм, бо  інших інтернаціоналістів, крім совкових, не знаю. Взагалі,  під час своїх численних подорожей по країнах світу  я зустрів тільки одного інтернаціоналіста, вірніше інтернаціоналістку. Бувшого німецького совка з НДР, яка колись, закінчивши університет ім. Гумбольдта в Берліні по курсу медицини, добровільно поїхала надавати інтернаціональну допомогу сандіністському  народу Нікарагуа. Там груба дійсність швидко полагодила їй мізки на рахунок того, хто такий є в дійсності, а не  з журнальних картинок, кращий друг теперішньої Росії Даніель Ортега з його сандіністами. Лікування мізків грубою дійсністю було таким вдалим, що після Нікарагуа вона опинилась всередині муру, що тоді існував  навкруг Західного Берліна, де потім і зустріла об*єднання Німеччини.
 
Як антипод інтернаціоналізму існує  так званий буржуазний націоналізм, який совкові інтернаціоналісти люто ненавидять. Тому спочатку декілька не дуже розлогих пояснень по термінах.
 
Ось вам цитата з електронної енциклопедії (російського варіанту Вікіпедії, український  варіант навмисно не брав) про націоналізм.
 
Национализм
 
— идеология и политика, базовым принципом которых является тезис о высшей ценности нации, её первичности в государствообразующем процессе. «Нация — первична, государство — вторично» — основной лозунг национализма. Национализм проповедует не вражду и ненависть к представителям иных наций и народов, но скорее политическую независимость и работу на благо собственного народа. Последнее относится прежде всего к государственной власти. Близкородственное понятие — патриотизм (не путать с лексически похожим термином «государственный патриотизм»). Связанными с этой концепцией являются такие понятия, как «национальные ценности», «национальные интересы», «национальная безопасность», «национальная независимость», «национальное самосознание» и др. В последнее время в связи с экспансией чужеродных этнических элементов в традиционные общества идеология национализма имеет тенденцию «расщепляться» на несколько движений, постепенно отходящих друг от друга. Наиболее крупными движениями в парадигме национализма являются умеренный национализм и радикальный национализм. Последний всё чаще и сильнее заявляет о необходимости открытой (в том числе и вооружённой) борьбы за права и свободы собственной нации. Национализм порой смешивается с его крайними проявлениями, такими как ксенофобия, шовинизм и расизм. (Часто бывает, что именно борцы с идеологией национализма разделяют ксенофобские взгляды, отрицая природное право любого человека независимо от этнической, религиозной или социальной принадлежности на собственную точку зрения). В академической среде отождествление национализма с его крайними формами считается ошибочным. К сожалению, в современном русском языке понятие «национализм» полностью опорочено. Это стало результатом злонамеренной пропаганды, когда светлое чувство национального самосознания выдавливалось всеми возможными способами, и при этом насаждался оголтелый интернационализм. Это слово имеет выраженный негативный оттенок и делает акцент на превосходстве своей нации, национальном антагонизме и национальной замкнутости. Это связано, с одной стороны, с тем, что Россия практически не знакома с идеологией национализма, а с другой стороны, с намеренным искажением принятого в мире значения этого термина советским и российским режимами. Таким образом, национализм — это любовь к своей нации и готовность защищать свои интересы. Национализм провозглашает нацию высшим приоритетом. Всё же остальное должно служить интересам нации и работать на её процветание и развитие. Не следует путать и смешивать слова и понятия «национализм» и «нацизм»
 
А от цитата про той варіант інтернаціоналізму, який сповідують наші українські співгромадяни-совки, що виховувались під лозунгом К. Маркса в його совєцькій інтерпретації - «Пролетариат не имеет отечества» (крім Совдепії, звичайно)
 
Интернационализм.

Интернационализм (пролетарский, социалистический) (лат. inter - между и natio - народ) - один из основополагающих принципов идеологии и политики рабочего класса и его партии, выражающий международную солидарность трудящихся различных стран в борьбе против капитализма, за свое- социальное и национальное освобождение, за построение социализма и коммунизма. Основа И. - общность классовых интересов пролетариата и конечной цели его борьбы, независимо от государственной и национальной принадлежности конкретных его представителей. И. возник на заре международного коммунистического движения и сначала нашел отражение в обыденном сознании рабочих в виде социальных чувств и лозунгов интернациональной солидарности. Теоретическое обоснование И. получил о возникновением научного коммунизма. В «Коммунистическом манифесте» и др. трудах Маркса и Энгельса раскрыта объективная необходимость единства рабочих разных стран в борьбе против капитала, сформулированы осн. идеи И., провозглашен его лозунг: «Пролетарии всех стран, соединяйтесь! » Принцип И. предполагает взаимную поддержку и сотрудничество трудящихся разных стран в борьбе против международной буржуазии, признание равноправия всех народов и непримиримость ко всякому угнетению одной нации др., сочетание интернациональных и национальных интересов. Поэтому И. противостоит буржуазному национализму, великодержавному шовинизму, а также идеологии расизма и колониализма. Он коренным образом противоположен и космополитизму, к-рый под маской нейтральности скрывает отношения национального и политического неравноправия, империалистического господства и угнетения. Идеи И. впервые в истории были воплощены в действительность в процессе строительства социализма в СССР, где разрешен национальный вопрос, создано многонациональное государство равноправных народов, сложились межнациональные отношения нового типа, лишенные классовых и национальных антагонизмов. На этой основе происходит перерастание пролетарского И. в социалистический, что проявляется в расширении социальной базы И., превращении его в идеологию всего об-ва. И. органически связан с социалистическим патриотизмом. С образованием мировой системы социализма принципы И. были положены в основу межгосударственных взаимоотношений социалистических стран, а также отношений народов социалистических стран о трудящимися стран капитализма и с народами, борющимися за свое национальное освобождение.
Источник: Философский словарь / Под ред. И.Т. Фролова. - 4-е изд.-М.: Политиздат, 1981. - 445с.
 
Оце мені особливо сподобалось своїм неперевершеним лицемірством та відкритою брехнею: «… в СССР, где разрешен национальный вопрос, создано многонациональное государство равноправных народов, сложились межнациональные отношения нового типа, лишенные классовых и национальных антагонизмов».
 
Цікаво, що в російському варіанті Вікіпедії  націоналізму присв*ячена величезна стаття з величезною ж кількістю посилань на джерела, а стаття про інтернаціоналізм куца та майже без відсилок до джерел.  
Тепер, власне, переходжу до незручних запитань.
 
1. Історія.
 
1.1 Чи відбувались погроми та підпали бібліотек і архівів московськими монахами та імперськими солдатами Київської Лаври та інших монастирів,  що здійснювались по вказівці Петра І та Катерини ІІ ?
1.2 Куди ділись вцілілі документи з цих архівів і хто їх в останній раз бачив?
1.3 Чи  існувала в дійсності при Катерині ІІ комісія по написанню (читай фальсифікації) історії  Росії?
1.4 Чи займалась ця комісія складенням «списків» (копій) таким чином, що оригінали, з яких робили «списки», невідомо куди ділись, а текст «списків» став вгодним  імператриці та сучасним імперцям?
1.5 Куди  дівся оригінал «Повєсті временних літ» Нестора після того, як він побував в руках Катерини ІІ ?  Куди ділись оригінали «Іпатієвського літопису» та інших після того, як побували в руках цієї комісії?
1.6 Чи правий імперський історик  В.О.Ключевский, «профессор Московского университета и Московской Духовной Академии, приемник С.М. Соловьева на кафедре русской истории Московского университета», коли казав:"...Великорусское племя... было делом новых разнообразных влияний... притом в краю, который лежал вне старой коренной Руси и в ХII в. был более инородческим, чем русским краем... Финские племена водворялись среди лесов и болот центральной и северной России еще в то время, когда здесь не заметно никаких следов присутствия славян"? /В.О.Ключевский "Исторические портреты". Москва, 1990 год, стр. 41./  
1.7 Чи був він правий, коли казав в тому ж творі на стор. 44: "...Наша великорусская физиономия не совсем точно воспроизводит общеславянские черты... (что) с большой вероятностью ставят на счет финского влияния"?
1.8 Чи визнаєте ви, що національний герой Росії Алєксандр «Нєвський» був зовсім не таким, яким його малює імперська пропагандистська історіографія, що він фізично не мав можливості бути учасником так званої «нєвської битви» (насправді дрібної сутички шведів та новгородців), бо був в той час ще дитиною та до того ж перебував при Батиї, як аманат ?
1.9 Що він був зрадником своїх та прихвоснем Батия, його прийомним сином та кровним братом Батиєвого сина Сартака, тобто фактично Чингізидом, як визначав Лєв Гумільов? Що Алєксандр «Нєвський» був не захисником населення Суздальського Залісся, а колабораціоністом, який водив монгольські ватаги на грабунок залішанських князівств?
1.10 Чи визнаєте ви, що офіційна пропагандистська російська історіографія про «Куликовську битву» наскрізь фальшива та шита білими нитками?
1.11 Чи згодні ви з тим, що місце Каталаунської битви, що відбулась ледве не за 1000 років від так званої Куликовської, добре відомо, а місце грандіозної, як її описує імперська історія, Куликовської  невідоме?
1.12 Чи правда, що українсько-литвинсько (білоруські)-жмудські(литовські)   полки в 1362 р. остаточно разбили монголо-татар на Синіх Водах та позбавили Русь-Україну монгольського панування, а  Московія та її  правителі ще 200 років, одягши собі на шию хомут, цілували "Болвана" на вірність Хану, тоді як Русь-Україна отримала свободу в національному розвитку?
 
І таких питань можна ставити безліч по будь-якому періоду офіційної історії Російської імперії.
 
2. Колонізація  України і русифікація українців
 
2.1 Куди  та для чого з московських царських архівів щез текст Переяславської угоди?
2.2 Чи не був так званий Андрусовський мир, укладений сепаратно Алєксєєм Тишайшим з  Польшею першою звичайною зрадою українських союзників?
2.3 Чи  казала Катерина ІІ таке: «В письме к генерал-прокурору Вяземскому она писала цинично откровенно: "Малая Русь, Лифляндия и Финляндия суть провинции... Сии провинции, как и Смоленскую (!), надлежит легчайшими способами привести к тому, чтоб они обрусели...»
2.4 Як ви прокоментуєте такі дані і чи свідчить сучасна статистика, порівнюючи її з приведеною, що Московитською імперією здійснювалась колонізація України?
«Давайте вместе почитаем, что поведало миру независимое от Российской Империи французское издание "Народы России", вышедшее в 1861 году: "...В Российской Империи на 1859 год проживало 12 миллионов украинцев. В частности,
в Тавриде проживало:
украинцев - 200 тысяч человек,
русских - 87 тысяч человек,
немцев - 27 тысяч человек;
на Екатеринославщине:
украинцев - 880 тысяч человек,
греков - 33 тысячи человек,
немцев - 20 тысяч человек,
русских - 50 тысяч человек;
на Херсонщине проживало:
украинцев - 700 тысяч человек,
румын - 95 тысяч человек,
немцев - 50 тысяч человек,
русских - 94 тысячи человек;
на Харьковщине проживало:
украинцев -1,5 миллиона человек,
русских - 80 тысяч".»
 
«По переписи 1926 года, на Кубани проживало более 65% украинцев, и в начале 30-х годов там действовало 950 украинских школ.
На Нижней Волге действовало 429 украинских школ, а на Дальнем Востоке в те же годы действовало 1076 украинских школ и т.д.»
/"Украинский курьер". Москва. 1926г./
 
2.5 Чи проводилась імперська політика щодо створення лояльної до імперії інтелігенції, з українців, що презирливо ставилась до свого власного народу (сучасні академіки Толочко, Литвин, відомий «історик» Д.Табачник, тощо) та з пієтетом до «старшого брата» і його імперської політики?  Про таких сказав великий син Індії Джавахарлал Неру: "Интеллигенция, воспитанная колонизатором, является главным врагом собственного народа".
 
3. Голодомор.
 
3.1 Як ви прокоментуєте такі слова та цифри з радянської статистики:  У 1926 році відбувся перепис населення у СРСР. Населення СРСР тоді становило 147 мільйонів, з них 31 мільйон українців. Наступний перепис населення СРСР відбувся у 1939 році. Загальне населення зросло на 24 мільйони, але кількість українців зменшилася на 3 мільйони. Ці цифри є ще більш разючими, коли ми порівняємо росіян та українців, беручи до уваги, що вони жили в однакових умовах. За тринадцятилітній період часу росіян збільшилося на 28%, в той час як українців зменшилося на 10%. У СРСР жодна основна національна група не зменшилася за цей період часу. Якби ми рахували зріст населення за порівняльним коефіцієнтом, тоді населення України зросло б на 9 мільйонів. Таким чином українці втратили більше ніж 12 мільйонів населення за цей період часу.?
 
4. ОУН та УПА.

4.1 Які мотиви мало на увазі щодо Західних Українських земель сталінське керівництво СРСР, коли вступило в Другу світову війну, напавши на Польшу:
4.1.1 Бажання об*єднати, створити соборну Україну;
4.1.2 Чисто імперські, що не мали ніякого відношення до інтересів населення Західної України?
4.2 Чому населення Західної України зустріло Червону Армію щонайменш індиферентно, а буквально через декілька місяців зненавиділо в своїй переважній більшості і цю армію і все, що вона принесла на Західну Україну?
4.3 Чи проявляли б ви велику радість, якби у вашої сім*ї забирали майно, нажите вами та вашими предками, та заганяли в якісь незрозумілі вам колгоспи?
4.4 Чи сиділи би ви мовчки, спостерігаючи, як вас грабують чужинці, або добули би зброю та пішли в ліс до добрих хлопців, щоб захистити своє майно та благополуччя своєї сім*ї?
4.5 Що би ви відчували, якби якісь чужинці-гевали приїхали серед ночі до ваших сусідів, завантажили їх з манатками на студебекер та повезли в невідомому напрямку навіки?
4.6 Які почуття ви отримали би, якби взнали після втечі Червої Армії від німців в відкритих тюрмах в закатованих звірячими катуваннями своїх рідних, сусідів, просто знайомих чоловіків, жінок та дітей?
4.7 Чи  воювала  УПА на території, де її підтримувала переважна частина місцевого населення, чи вона вела бойові дії десь в Вологодській та Тульській областях Росії?
4.8 Чи можна вважати терористичною бандою озброєних людей в кількості 200.000 чоловік безпосередньо в воєнних формуваннях та ще 100.000 в активному підпіллі (по даних НКВС та МДБ)?
4.9 Скільки потрібно було людей, що вели легальний спосіб життя, щоб годувати, одягати 200.000 бійців та при необхідності лікувати від ран та давати притулок?
4.10 Чи були прислані на Західну Україну (нехай і примусово) вчителі, лікарі та інші агентурою НКВС-МДБ, яка  добровільно чи примусово інформувала ці каральні органи відносно дій УПА, підпілля  та лояльного ним населення? В такому випадку, якщо УПА мала докази щодо їх агентурної діяльності, як вона повинна була діяти?
4.11 Чи відомо вам, що каральними органами СРСР в 1939-1941р.р. з окупованих Західно-Українських та Західно-Білоруських земель було примусово виселено на Схід понад 600.000 поляків, з яких більш як 150.000 загинуло (не рахуючи розстрілів офіцерів в Катині, в Харкові та інших місцях)?
4.12 Ставлячи питання про «волинську трагедію», чи ви знаєте, хто такі були польські осадники і що вони робили з українським населенням?
4.13 Чи відомо вам, яку роль виконував 8 корпус АК (Армії Крайової) на території сучасних Львівської, Волинської та Рівненської областей?
 
© Одессит [15.10.2009] | Просмотров: 2460

2 3 4 5
 Рейтинг: 38.6/37

Комментарии доступны только зарегистрированным -> Увійти через Facebook



programming by smike
Администрация: [email protected]
© 2007-2024 durdom.in.ua
Администрация сайта не несет ответственности за
содержание материалов, размещенных пользователями.

Вхід через Facebook