Зважаючи на Вас, поважного читача, який в абсолютній більшості багатогранно розвинутий, я тим не меньш, без сумніву вважаю корисним освіжити в пам"яті дещицю з давно підзабутих дисциплін гуманітарних наук. По-перше в часи наших навчаннь були дещо інші підручники з цих дисциплін, а по-друге, навіть догми, які ми нібито памятаємо добре, після нового прочитання, в нових умовах чомусь читаються по-іншому, бо дуже актуальні, і навіть іноді боляче сприймаються.
Тому вибачте за променторский стиль викладення, але це ж копіпаста...
     Для себе я побічно зробив несподіваний висновок:
Точність в визначеннях, в "неточних", гуманітарних дисциплінах - подекуди набагато важливіша, ніж в "точних" науках. Бо згодом настає дуже тяжка розплата за профанство.
     Доречі профан - це не зовсім те, що ми собі традиційно уявляємо. Профан - виходячі з визначення цього слова просто приречений таким бути, бо непосвячений. А хто ж його посвятить у ці справи?... Ну, то я вже зїхав з теми...  
 
                        ТЛУМАЧНИЙ СЛОВНИК ОСНОВНИХ ЮРИДИЧНИХ ПОНЯТЬ, ВИЗНАЧЕНЬ І ТЕРМІНІВ
 
• Форма держави — комплексне поняття, яке характеризує її з погляду форми правління, форми державного устрою та державного режиму.
 
• Абсолютна монархія — монархія, в якій влада монарха ніким і нічим не обмежена й зумовлена його належністю до правлячої династії.
 
• Антидемократичний державний режим — державний режим, згідно з яким суттєво ускладнюються можливості реалізації прав і свобод громадян, а реальна влада зосереджується в руках однієї особи чи групи осіб, не контрольованої народом.
 
• Державна мова — мова, обов'язкова для використання у законодавстві, офіційному діловодстві, судочинстві тощо.
 
• Законність — правовий режим точного і неухильного здійснення законів та інших нормативних актів у всіх сферах державного і суспільного життя.
 
• Імпічмент — усунення президента з поста на основі прийнятого парламентом за спеціальною процедурою рішення про його звинувачення у державній зраді або скоєнні іншого злочину.
 
• Монархія — форма державного правління, згідно з якою вищу державну владу зосереджує (повністю або частково) одна особа — монарх — і передає у спадщину представникам панівної династії.
 
• Необмежені монархи — монархії, в яких влада монарха ніким і нічим не обмежується, тобто в країні немає ані органів, ані законів, що могли б якоюсь мірою змінити або відмінити волю монарха.
 
• Правовий статус особи — сукупність закріплених у законодавстві прав, свобод, обов'язків громадян та гарантій їх здійснення.
 
• Народний суверенітет — повновладдя народу, здійснення ним невід'ємної та неподільної влади самостійно і незалежно від будь-яких інших соціальних сил.
 
• Національна безпека — стан захищеності життєво важливих інтересів особи, держави та суспільства від існуючих і можливих загроз у всіх сферах суспільних відносин.
 
• Норми моралі — соціальні норми, які регулюють поведінку людей унаслідок її оцінки з погляду категорій добра і зла.
 

Ця коротка вибірка з  словничка, взята з підручника «Основи права України» За редакцією професора В.Л Ортинського
http://pidruchniki.ws/19390825/pravo/tlumachniy_slovnik_osnovnih_yuridichnih_ponyat_viznachen_terminiv
Висновки зробіть самі.
 
Маленький додаток:
 
Конституція України - Розділ I
 
Загальні засади
 
Стаття 1.  Україна  є  суверенна  і незалежна,  демократична...
 
Стаття 2.  Суверенітет  України   ...
 
Стаття 3.  Людина,  її  життя  і здоров'я,  честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю.
 
Права і свободи людини та  їх  гарантії  визначають  зміст  і спрямованість діяльності держави. Держава відповідає перед людиною за свою діяльність.  Утвердження  і  забезпечення  прав  і  свобод людини є головним обов'язком держави.
 
Стаття  4.  ...
 
Стаття 5. Україна є республікою.
 
Носієм суверенітету і  єдиним  джерелом  влади  в  Україні  є народ. Народ здійснює владу безпосередньо і через органи державної влади  та  органи  місцевого самоврядування.
 
Право визначати і  змінювати  конституційний  лад  в  Україні належить виключно народові і не може бути узурповане державою,  її органами або посадовими особами.
 
Ніхто не може узурпувати державну владу.