Ніколи не думав, що на цьому сайті я коли-небудь, так би мовити, опущусь до особистостей. Але прочитавши ІМХО засновника «вічного вчення» http://durdom.in.ua/uk/main/article/article_id/16794.phtml вирішив все-таки опуститись... Фе, яке противне слово! Коротше – вирішив я вийти на рівень конкретних ДДшників і спробувати їм якось відповісти. Якось… Ні, не якось, а так, як належить в таких і подібних випадках. Як положено!
 
Так ось. Почнемо з приємного. Нам всім відома ДДшниця «Наталія Фьодорова». Подобається вона мені своєю принциповістю, гостротою висловлюваних думок в коментах, і те, як, власне, вона пише на нашому з вами сайті, «ДурДом» називається. На жаль я з нею не знайомий ні очно, ні віртуально (скайп, мейл тощо). Ні, правда, недавно один раз ми обмінялись коротенькими повідомленнями коли я дав на прохання «Слова» свій мейл, а та інформація її теж зацікавила і ми поспілкувались, так би мовити, з приводу  даного конкретного питання. Ось, мабуть, і всі наші з нею контакти… Проте з інших джерел я взнав, що сьогодні, 20 січня, у неї такий день!...
 
Вельмишановна пані Наталя! Вітаю Вас з днем народження! Хочу побажати Вам міцного здоров’я, справжнього і вічного кохання, багато щирих посмішок, вірних і надійних друзів та успіхів в напружених кап.змаганнях! І, що саме головне, простого жіночого щастя!!!
 
До речі, в мене дуже легка рука і всі, без виключення, мої побажання, зазвичай, справджуються. Отож бо і воно.
 
Тепер до справи. Що конкретно зробив я, як казав «Карл Маркс», «борцун» з режимом? Дещо все-таки зробив. До прикладу, з нашої, скажемо так, ініціативної групи, один хакер спер з «голубого» сайта список «запроданців» з минулих виборів в органи місцевого самоврядування. «Запроданці» ті продали свої голоси ПР і таких їх виявилось понад 4 тисячі. Це в нашому маленькому Тернополі! В списках тих були: ПІБ, адреси, отримана сума і прізвище особи, котра їх завербувала. Як правило, ці вербувальники були по сумісництву членами виборчих комісій. Там же, на місці, вони і перевіряли «правильність» поданих голосів…
Так ось майже півтора роки ми обдзвонювали цих «героїв», пробували пристидити… Адже сам факт, того, що про це стало відомо широкому загалу, багатьох, якщо не більшість, примусило би трішки призадуматись. Результати останніх виборів показали: «Такі да!».
 
Перед виборами ми розповсюджували агітаційну літературу, віддруковану на принтері. На вулицях, базарах, вокзалах, електричках тощо. Агітували, ясна річ, за опозицію. Мали неприємності з мєнтами. До мене додому вони теж пару раз приходили…
 
На самих виборах наші люди контролювали правильність їх проходження. Чергували на дільницях і коло них. Цілодобово. Мене, як не зовсім здорового «бійця» (єсть прамблємки деякі з цим однак) «випхали» на саму спокійну зміну. Отож особисто мені не прийшлось приймати участі в «рукопашній». А мої товариші, особливо під ранок (не в мою зміну), трохи «поштурхались» з «ними». На слідуючий день теж…
Ну і, ясна річ, ми не пропускали жодного мітингу чи демонстрації .
 
17 жовтня минулого року наш активіст Василь Лепко поїхав до Києва і особисто подав конституційне звернення в Конституційний Суд України з приводу, як він сформулював, «юридичного геноциду нації».  Детальніше можете ознайомитись на його сторінці в Фейсбуці. Іншими словами в тому зверненні вимагалось припинити «юридичний геноцид нації» - повернути в паспорт графу «національність». Сподіваюсь, яка відповідь прийшла 23.10.2012р. за номером 114/1-18/1740 ви, напевне, здогадуєтесь.  На фірмовому бланку…
В той же день, він особисто звернувся до 5-го телеканалу з метою якось оприлюднити, як він вважає, цю суспільно значиму інформацію. Дав комплект необхідних матеріалів. Обіцяли вивчити його пропозицію і зателефонувати йому на мобільний. Телефонують  до сих пір… Та сама картина спостерігалась і коли він трохи пізніше теж особисто звернувся в редакцію газети «Експрес» в м.Львові. Аналогічно – з нашими місцевими «незалежними» ЗМІ: «А в атвєт тішина!...»
Іншими словами (стосовно ЗМІ): «Фсьо схвачєно – за фсьо заплачєно!»
 
Пора підвести риску.
Правий «Карл Маркс»: хреновий з мене «борцун», позаяк я і мої товариші  діяли виключно легальними, так би мовити, законними методами. Результати наших «надтитанічних потуг» майже нульові. Це правда…
Але з іншого боку – а хіба «риги» прийшли до влади в країні законно, легітимно, в рамках чинного законодавства України, фактично узурпували її?! Ні!!!
 
Тому я все більше і більше схиляюсь до думки, котру висловив «Радіал», відповідаючи «Павлотексу» на гілці «Фрей»: http://durdom.in.ua/uk/main/article/article_id/16792/filter/interesting/page/2.phtml#main_comments

radial 19.01.2013 10:27:18

19.01.2013 10:27:18
Pavlotex 19.01.2013 10:23:05
Ну поміняють того самого Януковича нехай на Єфремова..
ВАМ ВІД ТОГО ЛЕГШЕ БУДЕ ?
  
Так і я ж про те... що буде не легше, тому єдиний гідний честі вихід з цього становища - силова розв'язка проблеми.

Ось чому з цієї усієї різнобарвної опозиції (окрім «Свободи») мені подобається Олег Ляшко. За його радикалізм. Правда, не стільки він, скільки його вили. Ну, і ще Олександра Кужель разом з депутатками, котрі її підтримали. Мужні жінки…
Г-м… доволі дивне словосполучення я щойно вжив: «мужні жінки».
А може вся справа якраз саме в тому, що наразі у нас мужні одні тільки жінки?!.. Га?
 
Звиняйте - накипіло!