Проглядаючи останні статті на ІМХО, згенерував наступний текст.
 
Якщо вже деякі людські спільноти воюють з іншими людськими спільнотами, то буває й таке, що люди вбивають людей .. Причому у великих кількостях .. У тварин таке зустрічається рідко .. Отже, з тваринної точки зору, масові вбивання всередині одного виду є соціальною патологією.
 
Інакше кажучи, люди позбавлені табу на вбивство собі подібних.
Можливо так сталося, що Лорд просто забув запрограмувати людині таку опцію, а можливо Він навмисно її не вставив .. А потім, прости Господи, попросив біблійного письменника внести в Святе письмо заповідь № 6 "Не вбий!" (чи навіть "Не вбивай!"). Щоправда, сам Лорд нищив його подобій кучами, але то вже його справи ..
 
Ну, от, якщо йде війна, то пропаганда пропонує "Вбий німця!". Тому що німець вбиває совєтікусів .. Ну, і з протилежного боку те ж саме ..
 
Отут мені спало на думку, що Господь таки обладнав своє творіння імперативом "не вбивай собі подібних" .. Але то був звичайний тваринний імператив. Lord не зважив на те, що його гомо буде сапієнсом, тобто чимось подібним до Бога, а Бог же нищив нашого брата без зазрєнія сумління .. Бо в нього було залізне виправдання - Він любив своє чадо .. до нестями.
 
Тобто, виходить так, що сам Лорд (прости Господи!) не має ніяких табу, а функціонує як чиста гармонія .. Тіпа нищить популяції від великої любові .. Яку можна назвати і відповідальністю .. Адже популяції гомосапієнсів могли б дуже швидко з'їсти планету Земля .. А цю планету Лорд любить чи не сильніше за свою подобу.
 
Так чи інакше, але люди, хоч попервах і з напруженням, але перетинають паркан тваринного табу і стають вбивцями-визволителями чи вбивцями-загарбниками (а потім міняються ролями). Щоправда (і тут подякуємо Богові), тих, що навчились вбивати, вбивають вбивці з протилежної сторони.  Отже, виникає потреба заводити у військо табуйованих новачків. І тим новачкам попервах дуже важко долати те тваринне табу ..  
 
І щоб спростити новачку перехід до стану "вбивця", працює мінпроп, просто кажучи - система маніпуляції свідомістю. Тобто, люди не лише вбивають людей, але й створюють державні механізми для долання тваринного імперативу "не вбий".
 
На відміну від Лорда, який вбивав з любові, люди вбивають з ненависті.
Ненависть також є патологічним станом (якщо брати за норму мирне життя), таким як постійний головний біль, чи нудота, чи безсоння .. Отже, запхати нормальну людину у стан ненависті .. воно ж також потребує певних маніпуляцій з боку агітпропу..
 
Агітпроп розуміє, що безпосереднє спілкування людей з різних етносів залишає у них таке враження, що всі люди хочуть добра і не хочуть зла. І таке розуміння є для військового агітпропу найбільшою перешкодою.
Щоб здолати цю перешкоду, агітпроп припускається певних маніпуляцій свідомістю людини.
 
Маніпуляції полягають в заміщення живих образів в свідомості людини штучними образами, згенерованими спеціалістами агітпропу. Штучний образ створюється як носій зла. В добрі старі часи друзями і помічниками агітпропу в цій справі були залізний занавес і газета "Правда".
 
В новітні часи, коли міжлюдські контакти захоплюють все більше людей, агітпропу війни працювати складніше, але він шукає дієвиих рішень. Яких саме?
 
(......)
 
Так чи інакше, але формулою ненависті продовжує бути "Інший етнос є носієм зла, а зло має бути знищеним".
 
Агітпропу важко працювати із свідомістю тієї людина, яка з народження зросла у любові, повазі і статках .. Сприяє агітпропу війни зневага і нелюбов до людини з її народження.
 
Зробимо проміжні резюме з наших інтраспекцій:
1. війна потребує ненависті (як рух з тертям потребує енергії)
2. агітпроп продукує ненависть шляхом виставляння супротивника абсолютним носієм зла
3. нелюбов, зневага і злидні сприяють продукуванню ненависті і готують свідомість до війни і вбивств.
 
Інша річ – протяжний мир, спокій, процвітання.
Якщо у стан такої благодаті потрапляють декілька генерацій, то у такому суспільстві ненавість відбуває на маргінез. Хоча на всяк випадок в певних спецпідрозділах продовжується культивація агресивних станів свідомості для ведення війн з носіями зла в інших суспільствах в ім’я свободи і любові.
 
В суспільстві з низьким рівнем агресії і ненависті виникає велика потреба в розробці методологій поразуміння між людьми, адже людські створіння, окрім того, що вони є різними, є носіями опцій ворожнечі і війни. В мирному супільстві ці опції перебувають в латентному стані. В очікуванні маніпулятивних впливів агітпропу за часів неспокою і пертурбацій.
 
Чим більш цівілізованим є суспільство, тим більше воно потребує психологів і психіатрів. У розвиненому суспільстві особистості також є розвиненими, складними (у порівнянні з особистостями в суспільстві ненависті і злиднів), отже, і стосунки між складними особистостями стать складнішими.
 
Апріорна доброзичливість, намагання зрозуміти мотивації іншої особистості і прийняти їх за незаперечні обставини життя .. Повага до іншого способу існування, до свободи іншого .. Такими є алгоритми прогресуючої мирної цивілізації.
 
Отже, суспільство в історії свого шляху потрапляє в обидва стани – стан війни і стан миру.
В стані війни воно підживлюється ненавистю, а в стані миру – любов’ю до ближнєго.
 
Що цікаво, в осередку ДД можна спостерігати прояви обох зазначених станів. Як то кажуть рекламісти – два в одному.
 
Не війна і не мир. Шизофреничне розщеплення свідомості.
 
То ж я і кажу:
 
З Різдвом Христовим!