На останніх виборах я свідомо не голосував за «Батьківщину».
І не через зміну переконаннь, а через небезпеку бути використаним риготехнологами ПР, і ділками – заПРоданцями з кола опозиції.
    До тогож я переконаний в тому, що в парламенті дуже не вистачає в противагу комунякам і Риг-аналам міцних хлопців з національними переконаннями.
До тогож я прихильник національної ідеї, і цим завдячую регіоналам, які мене просвітили і відкрили очі на те – яка страшна може бути бездуховність, безпринципність і ненажерливість.
    І хоча лилося немало бруду на ВО «Свобода», вся моя сім’я, а це п’ять людей, вперше, і думаю не в останнє голосувала саме за них. До тогож, як мінімум зо двадцять людей я особисто переконав зробити як я, а в них є сім’ї, тож кількість може навіть трошки зрости.
    Та не похвальби заради я затіяв цю замітку.
Справа в тому, що відсьогодні, нажаль почали справджуватись мої, і не тільки мої, сумні передчуття. Перші тушки з ОО прогнозовано поперли на сморід Риготно-анальних грошей. І слава Богу, що вчасно відкрилися у людей очі, і в парляменті тепер є сила здатна на спротив. Сьогоднішні їх дії дуже зігріли мені серце.
Але початок ця історія бере задовго до виборів.
    Коли я довідався про те, хто представлятиме на виборах в Запоріжжі ВО «Батьківщина», чесно кажучі – вагався, як вчинити...
Чи вартує підтримувати Юлін проект, якщо вона ним безпосередньо не керує, а ті хто керують – діють, схоже, на шкоду як партії, так і самій Юлії Володимирівні. Отакі були вагання...
    Мої сумніви в правильності вибору мали підтвердження ще на торішніх виборах мера.
    Пам’ятаєте, тоді ще, несподівано для всіх, гварантом конституції був прийнятий закон про те, що висуватися на такі посади можливо тільки від політичної сили?
    Тоді пошукач цього крісла Олександр Сін ( кореєць по національності), в терміновому порядку  вступив у лави «Батьківщини», і навіть зненацька очолив її...
    Це було несподівано для всіх непосвячених, бо Сін ніколи ще не світився серед прихильників  Ю.В.Т. А тут одразу, з наскоку очолив міську організацію... Дива...
    Та дисципліновані партійці, не маючи іншого вибору, пропхнули його в мери Запоріжжя, і я пам’ятаю, як сам радів, що переміг саме він, а не риготний виблядок...
Та даремно я радів...
    Перше, що зробив цей очільник, після того як усівся до владного крісла -  він вийшов з лав партії, яка його туди всадила, а другим пунктом – він вступив у партію регіонів... І це впродовж перших трьох тижнів на новій посаді!!!
- Не може бути!!!
- Він же тільки що, під прапором ВО "Батьківщина" ущент розтрощив решту кандидатів на посаду мера, у тому числі й тодішнього голову міської організації Партії регіонів. Так волав здоровий глузд.
    Так думав я, так думали інші прихильники, рядові партійці, і навіть активісти... Всіх розвели як котят!!!
Виборці  не могли відійти від шоку... Але цьому корейцю було вже пофіг...
 
    Отак народний обранець Олександр Сін з членів "Батьківщини" виріс аж до члена Партії регіонів, а відповідальну посаду голови міської організації "Батьківщини" діалектично розвинув у посаду голови міської організації ПР.
Так, так! Зараз він очолює саме міську організацію Партії Регіонів!!!
Ну, як? Ви ще не охрініли від такої блискавичної кар’єри?
    А тепер ще питання...
Хто йому в цьому активно допомагав?
Хто прийняв у БЮТ?
Хто тут же, екстренно висунув і затвердив його на посаду голови МО «Батьківщина»?
Хто надав йому цю безкоштовну спонсорську поміч?
Чи не безкоштовну?
 

 
    І головне питання! Нахріна воно мені, все це, потрібно?
Тому я поставив крапку у цій справі, у цих ваганнях, аж допоки сама ЮВТ власноруч не розгонить всю цю шайку-лєйку.
 

    Ну а на ці, останні вибори нардепів - 2012, запорізькі партійні керманичі підготували своїм адептам новий подарунок.
Картина, яка зклалася на 76 виборчому окрузі Запоріжжя склалася анекдотична.
    Місцева преса описувала ситуацію так:
«Непередбачуваною на виборах у Запоріжжі може стати боротьба на 76-му округу.
     Місцевий "важковаговик", висунутий Партією регіонів Євген Карташов та висуванець Компартії Сергій Пшигоцький є головними суперниками.
    Інтриги і певної пікантності боротьбі додає той факт, що пан Карташов свого часу балотувався до Запорізької міськради від комуністів, в той час, як Сергій Пшигоцький був членом фракції "Батьківщини" у міськраді.
    Шанси нового висуванця від "Батьківщини", відомого борця Армена Варданяна місцеві експерти розглядають як низькі.»
 

 
    Отакі «ідейні» конкуренти змагалися за місце в парляменті...
Цирк на дроті!
Кому цікаві подробиці – сходіть за цим посиланням:
 
http://golos.zp.ua/article/4634-territoriya-vlasti-analiz-predvybornoy-situacii-v-zaporozhe.html
 
    Але тут ми підійшли до проблемної крапки.
Що робити виборцю, який щиро співчуває справжній опозиції, але нізащо не хоче бути розведеним котьонком?
От, гляньте самі:
 

 
...«Варданян Армен Фрунзіковіч
Народився 30 листопада 1982 року в м. Гюмрі (Республіка Вірменія). Займатися греко-римською боротьбою почав з ранніх років.
    У Запоріжжя переїхав в 1999 році, будучи вже добре підготовленим спортсменом. Тут Варданян закінчує Запорізький національний технічний університет, але боротьбу не закидає.
    Сьогодні Армен Фрунзіковіч займає посаду спортсмена-інструктора в збірній команді України з греко-римської боротьби. У 2011 році він заробив 119 807 грн.
    При цьому, якщо вірити його декларації про доходи, у Варданяна ні квартири, ні машини немає.
    На Парламентських виборах 2012 року він балотувався в 76 виборчому окрузі (Орджонекідзовський і Хортицької райони міста) від партії ВО «Батьківщина».»
    Програма, з якою Армен Фрунзіковіч йшов на вибори, багато в чому схожа на програму самої «Батьківщини», і також рясніє гаслами в стилі: «ми повернемо народу розкрадене».
    Але як він, людина яка все життя займалася спортом, буде долати корупцію і збільшувати пенсії, не зрозуміло. І велике питання чи збирається насправді він це робити?
    Тим не меньш, якщо оглянути взагалі всіх по країні кандидатів у депутати – Цей армянин виглядає не гірше за інших русскіх, євреїв, татар, молдаван та знову євреїв. Навіть краще за деяких відспіваних бандюків.
 

 
    Та скажіть мені на милість, нафіга мені той армянський спортсмен здався?
Нахріна його мені підсовує запорізьке керівництво Батьківщини?
Він що, приїхав сюди виборювати мої права?
Він що, буде обстоювати Українську ідентичність, мову, культуру, національну свідомість, Українську правдиву історію?
Воно йому треба?
А якщо ні,... то нахріна мені треба він?...
Чи може серед українців вже немає людей розумніших за армянських борцунів-спортсменів?
Чи це всім відома своєю чесністю і шляхетністю людина?
    Щось тут не те,.. мабуть тут знову гроші...
Отак, друзі я подумав, і зробив свій вибір...