У подяку Mac Tíre за натхнення
 

Редьярд Кіплінг
 
Білого доля тяжка
 

Тяжку Білого долю прийми –
 
Даю тобі кращу з порад –
 
І синів давай пожени
 
Вкусити полону принад;
 
Чекати, невдячний труд,
 
Шал стихії й народу глас –
 
Твій понурий уярмлений люд,
 
Чорт і дитя водночас.
 

Тяжку Білого долю прийми –
 
У терпінні бути єси,
 
Глибше страх хорони,
 
Пиху свою гаси;
 
Мовою простих слів,
 
Ясних стократ нехай,
 
Іншим їх зиск знайти
 
Й здобути вигоду дай.
 

Тяжку Білого долю прийми –
 
Шляхетне дикунство війн –
 
Усю ситість Голоду йми,
 
Й може спинить нудоту він.
 
І коли вже мета майже тут
 
(А на інших чека казна що)
 
Глянь як лежень і дурисвіт
 
Оберта твоє щастя в ніщо.
 

Тяжку Білого долю прийми –
 
Не криця веде королів,
 
Одна ноша пана й слуги –
 
Байка для простаків.
 
Не прийме тебе жоден порт,
 
До ніг не ляже дороги твердь,
 
Йди, життя познач їх тавром,
 
Й ними познач свою смерть.
 

Тяжку Білого долю прийми,
 
Ужинок його нагород –
 
Згладь тягар цих вини,
 
Тих ненависть обходь –
 
Натовп вгамуй, що з пущі
 
(О, пробі!) до світла вели: –
 
«Верніть нас в Єгипетські кущі,
 
Де щастя своє ми знайшли!»
 

Тяжку Білого долю прийми –
 
Не розправити спини дугу –
 
До Свободи волать припини,
 
Прикриваючи власну нудьгу.
 
Хоч сахайся ти від облуд
 
Чи прагни життя вигод,
 
Мовчазний похмурий люд
 
Зважить тебе і Бога твого.
 

Тяжку Білого долю прийми!
 
Добуток тим, хто здитинів –
 
Непотрібні з лавра вінки,
 
Надмір єлейних слів:
 
Тож як вислід марних років
 
Мужньо прийми і щиро,
 
Без уваги на досвід гіркий,
 
Своїх суддів холодний вирок.
 

 
Переклади інших авторів:
 
http://www.ukrcenter.com/Література/Редьярд-Кіплінг/59286-1/Тягар-білих
 
http://klock.livejournal.com/122502.html
 

Оригінал:
 
The White Man's Burden
 
Take up the White Man's burden -
Send forth the best ye breed -
Go, bind your sons to exile
To serve your captives' need;
To wait, in heavy harness,
On fluttered folk and wild -
Your new-caught sullen peoples,
Half devil and half child.
 
Take up the White Man's burden -
In patience to abide,
To veil the threat of terror
And check the show of pride;
By open speech and simple,
An hundred times made plain,
To seek another's profit
And work another's gain.
 
Take up the White Man's burden -
The savage wars of peace -
Fill full the mouth of Famine,
And bid the sickness cease;
And when your goal is nearest
(The end for others sought)
Watch sloth and heathen folly
Bring all your hope to nought.
 
Take up the White Man's burden -
No iron rule of kings,
But toil of serf and sweeper -
The tale of common things.
The ports ye shall not enter,
The roads ye shall not tread,
Go, make them with your living
And mark them with your dead.
 
Take up the White Man's burden,
And reap his old reward -
The blame of those ye better
The hate of those ye guard -
The cry of hosts ye humour
(Ah, slowly!) toward the light: -
"Why brought ye us from bondage,
Our loved Egyptian night?"
 
Take up the White Man's burden -
Ye dare not stoop to less -
Nor call too loud on Freedom
To cloak your weariness.
By all ye will or whisper,
By all ye leave or do,
The silent sullen peoples
Shall weigh your God and you.
 
Take up the White Man's burden!
Have done with childish days -
The lightly-proffered laurel,
The easy ungrudged praise:
Comes now, to search your manhood
Through all the thankless years,
Cold, edged with dear-bought wisdom,
The judgment of your peers.