В програми партій не заглядаю ..
Тому що колись вже заглядав, але все забув.
Мабуть воно не є суттєвим.
 
Адже справа не в програмах, а в тому, як партії відчувають пануючі тенденції (в суспільстві, в світі), яке місце вони самі займають в становленні і перебігу тенденцій, до яких маяків вони прямують.
 
От, скажімо, українське суспільство шукає форм існування у сучасному світі. Провідною тенденцією є (на моє бачення, звісно) пошуки прийнятних форм співіснування сходу і заходу в межах єдиної держави.
 
Отже, мені блимають два маяки :
 
1. Маяк "Автономізація" (аж до розділення) сходу і заходу
 
2. Маяк "Соборна держава шляхом Асиміляції" (сходу заходом чи навпаки)
 
Ну, можливим виглядає ще й третій маяк:
 
3. "Соборність де-юре і культурна автономність де-факто".
 
Цікаво, що східна еліта першою (і вжа давно) повела цілком націоналістичну діяльність - створила ПР і заявила про наміри асимілювати всю Україну в донецьку націю. Ні, звичайно, таких слів вона не промовляла, але її наміри прийти до влади в Києві іншого просто не могли значити.
 
Отже, націоналістична партія ПР прямувала до маяка 2.
 
Захід створив свою націоналістичну партію. Спочатку таких партій було декілька, але це не є суттєвим. Зараз вперед вийшла "Свобода".
 
Не заглиблюючись у деталі висловлю майже очевидну здогадку про те, що "Свобода" також прямує до маяка 2.
 
Виглядає так, що за тими правилами, що їх першою запропонувала ПР, має відбутися "війна" між сходом і заходом за право асимілювати свого візаві.
 
Чому ця війна раніше не ставала реальністю?
 
Тому що толерантні українці не хотіли війни. І не були до неї готові. Тому вони не давали "Свободі" голосів на виборах.
 
Та ось нарешті до донбасів дійшло, що ПР не виконує як слід функцій представника донецького народу. Більш того, багато хто з донбасів здогадався, що ПР взагалі значною мірою є космополітичним угрупуванням, оскільки космополітичним є великий капітал.
 
Донбаси поступово схиляються до того, що ПР на них глибоко начхати .. І ПР починає втрачати підримку "своїх". Розчаровані донбаси у відчаї віддають голоси комікам, та навіть і несвоїм ОО і "Свободі", аби ті приборкали непотрбну вже донбасам (і навіть ворожу до них) ПР.
 
Так свого часу захід помстився своєму Ющенку. Але у заходу були пристойні альтернативи, чого не скажеш про схід.
 
Отже, ПР отримала два фронти.
 
Диспозиція є такою:
 
- сутність ПР викрита на заході і на сході, вона поступово, але невпинно, втрачає прихильність по всій території України
 
- комі, які скористалися обставинами, провели вдалу кампанію і впіймали свого зайчика. Їхня подальша доля залежитиме від того, чи стануть вони представниками донбаської нації. Або їх звабить перспектива бути своїми на всій території України.
 
- у ПР в руках знаходяться всі державні механізми, отже вони мають можливість триматися за владу певний час, скоріше всього - до виборів Президента в 15-му році
 
"Свобода", потрапивши в ВР, опиниться в скрутному становищі. Логіка їхньої перемоги шепоче їм роздмухувати війну з ПР. Але відсутність політичного досвіду на такому рівні буде стримувати їхні порухи. Можливо весь пар вийде в войовничу риторику і боротьбу за символи. Можливо, ПР почне кулуарно загравати з націоналістами, пропонуючи їм неабиякі поступки і промоушен у підкилимній конкуренції з ОО.
 
На жаль, не маю часу для подальших роздумів.
Сподіваюсь, що товариство додумає за мене.