Скажіть чесно, вас не нудить від цих виборів? Від цих кандидатських фізіономій не нудить? Навіть від тих, за яких ви, в силу обставин, в які загнана Україна, будете голосувати?
 

 
Мене наприклад нудить. Мене нудить від цієї політики, від цих політиків, від цього нескінченого хаосу і неспокою.
 

 
Хочеться швиденько пробігти повз усе, повз цей сморід, повз цю вивернуту кишками назовні, спотворену реальність й зробити вигляд, що не маєш до цього всього ніякого відношення.
 

 
Але. Хто ж позволить пробігти й зробити вигляд, якщо тебе вже засмоктало в цей смердючий вир та затягує все глибше й глибше. Ось уже й повітря бракує, й вдихаєш через раз, і борсатися вже майже немає сил, і серце надсадно стукотить здається аж в горлянці.
 

 
Особливо огидно стає, коли бачиш, як влада, ще до виборів починає ]пресувати й наказувати за нелояльне відношення до себе.
 

 
Уявіть собі, що буде, коли, успішно підтасувавши результати волевиявлення, укріпивши в майбутньому парламенті свої ряди мажоритарними й партійними тушками, вони впевняться в своїй остаточній перемозі.
 

 
Від життя в тій країні, яку ми в результаті отримаємо, буде нудити щодня, щогодини, щохвилини. Навіть без перерви на сон, бо, як відомо, мозок і уві сні продовжує працювати, наповнюючи наші сновидіння образами, які є дещо фантасмагоричними відображеннями реальності.
 

 
Уявіть, які сновидіння на нас чекають.
 

 
Ми прокидатимемося в холодному поту, але втекти від жахіття навіяного сном не зможемо, бо кожен звук мотору під вікнами нашої оселі, кожен дзвінок в наші двері лякатимуть нас ще більше.
 

 
Згодом ми, звичайно ж, навчимося відрізняти на слух той звук мотору від безпечного, так само як і дзвінки в двері для нас звучатимуть по різному.
 

 
У стані загрози для існування в ссавців загострюються органи чуття.
 

 
Ми навчимося бути покірними, навчимося ходити, опустивши очі додолу, навчимося зливатися з навколишніми стінами.
 

 
І лише іноді, несміливо піднявши очі й побачивши в розривах сірих хмар синій клаптик неба, ми жалкуватимемо, що колись, 28 жовтня 2012 року не зробили те, що могли зробити.
 

 
Тому, не зважаючи на те, що мене нудить від виборів, від політиків, і від політики, як такої, я прийду в неділю на виборчу дільницю й проголосую проти цієї влади і проти того, хто допоміг цій орді окупувати мою країну. Бо від цієї орди мене нудить найбільше.
 

на фото скульптурна робота Олекси Фурдіяка "Ригачі"