Розпач можливий тоді, коли були необґрунтовані сподівання.  А чи були вони? У людей розумних вони були лише в окремих діях партій, або політиків, на виваженість яких було сподівання. Загалом же було розуміння, що від ПР нічого гарного очікувати не слід, але й опускати рук не потрібно. Тоді дії опозиції та помилки влади можуть призвести до неочікуваних, але приємних несподіванок.
     Всього декілька слів про мажоритарку, бо навіть професійні політологи, соціологи та інші експерти нічого передбачити не можуть. Є округи де влада виграє стовідсотково, і неважливо, чи є то завдяки любові мешканців округу, чи завдяки різним технологіям (підкуп, адмінресурс та таке інше). Ми бачимо такі округи, ОО на них майже не працює, принаймні кошти не вкладає. Є округи, де навпаки, перемагає представник демократичних сил. Що з іншими? Десь, безумовно, спрацюють політтехнології влади. А десь вони спрацюють проти неї, бо влада сама підштовхує до цього.
    Коли на окрузі бачиш скрізь (на бордах і балконах, вікнах і смітниках, автобусах і стінах) одне-єдине обличчя, то зворотній омріяному ефект забезпечено серед людей аполітичних і розчарованих. Частина з отих аполітичних і розчарованих прийдуть на дільницю і якось будуть голосувати, бо якщо прийшли, то голос свій цінують. Тут все буде залежати від того, чи знайдуть вони знайоме ім'я в бюлетені. Якщо опозиціонер якось спромігся засвітитися, то його ім’я може стати тим самим знайомим.
     Влада повикидала опозиційних кандидатів з медіа-простору і тим самим примусила їх ходити по дворах. Порівняємо відношення пересічного (не зомбованого, не упередженого) виборця до дій двох кандидатів Перший, провладний, помпезно відкриває новий заклад, „толкает” процедурну промову, яка викликає позіхання, на питання відповідає загальними вивченими словами, або з „голубих” екранів чи в „голубих” газетах розповідає про покращення, яке всі повинні були вже давно відчути. Другий говорить людською мовою, чує питання і намагається не просто відповісти, але й досягти, щоб відповідь була зрозумілою. Саме так діють, наприклад, Тетяна Чорновіл, Ольга Герасим’юк, Костянтин Усов. Вони журналісти, вони звикли до такого віч-на-віч спілкування. Так за кого проголосує наш пересічний виборець?
    Я далека від думки, що ПР з тріском програє мажоритарку, але я впевнена, що перемога не буде тріумфальною і беззаперечною.
    
     Тепер по списках. Невдячна справа робити прогнози, але я ризикну (звісно без урахування фальсифікацій під час підрахунку):
1 - ОО ”Батьківщина” (28-30%)
2 - „Удар” (18-21%)
3 - ПР (20%)
4 - КПУ (8-10%)
5 - „Свобода” (8%)
Загальна явка 55-60%.
 
      Не поспішайте зараховувати мене у пацієнти нашого закладу за суперечність прогнозу усім соцопитуванням. По-перше, ні в кого немає сумніву, що на питання опитувань, де потрібно вказати своє ім’я та адресу  багато людей або відмовляються відповідати, або кажуть те, що вважають безпечним, тобто „голосую за ПР”. Крім того, була свідком того, як відбуваються таки опитування...
- Вы за кого будете голосовать?
- За „Батькивщину”
- Спасибо, до свиданья
- А Вы за кого?
- За Регионы
- Уделите, пожалуйста 5 минут для опроса...
Усі соціологічні служби працюють в Україні, і якби вони не намагалися бути об’єктивними та незалежними, в реаліях нашого буття це неможливо. Тому найчесніші з них не йдуть шляхом великої фальсифікації, не бажаючи ризикувати своїм ім’ям, але й одночасно не можуть казати всю правду, щоб не дратувати владу.
     Дивлячись Шустера і Кулікова, звернула увагу на рейтинг тих, хто біля мікрофона. Він неодмінно падає, як тільки слово надається Шуфричу, Тигіпку, Акимовій. Коли Гриценко попросив підняти руки тих людей в студії, які будуть голосувати за ПР, зі 100 осіб знайшлося 5 піднятих рук. Оце і є достеменний рейтинг ПР. Це найстійкіші поціновувачи ПР. Ще додадуться голоси тих, хто завжди голосує за будь-яку владу, кого задурила безкінечна реклама, хто боїться втратити робоче місце або тепленьке крісло, боїться відеокамер на дільниці чи свого керівництва в маленькому селі...
     Одеса, базовий для ПР регіон, центральний госпіталь, бесіда двох медсестер:
- Слышала, вчера девочку убили?
- То убийство, то грабеж, то взрыв, каждый день что-то...
- Бандитская власть – бандитская страна...На выборы идешь?
- Конечно, я же не дура свой голос этим Регионам подарить!
На касі у магазині канцтоварів:
- Не складывайте мне в этот региональный кулек!!! Ничего, что другие платные, лучше я заплачу, чем люди будут думать, что я у этих сволочей гречку взяла.
З випадково підслуханої телефонної розмови працівниці веткліники:
- Та пытаюсь за сына написать хвалебное сочинение в школу про нашу власть...б-ди, совсем охренели, у меня только кхе-кхе слова в голове…Про Президента, правительство, партию регионов, ну и местных, козлов, конечно… Уверена? После выборов уже не потребуют? А справку мне так надолго дадут?...
     І все це - спостереження одного дня! Після цього я ніколи не повірю, що Одеса за ПР, що Україна за ПР!  Які б „цифірі” не були намальовані ЦВК.
     Чому я прогнозую такий відсоток „Батьківщини” ? По-перше тому, що наданий соціологами вважаю зменшеним штучно, а по-друге, після останніх подій між ОО і „Ударом”, виборець, який, маючи сумніви відносно ОО, побачив в „Ударі” третю силу, повернеться до ОО. Але рейтинг „Удару” , в свою чергу, поповниться тими, хто не дуже хотів голосувати за ПР, але вважав „Удар” занадто радикальним.
    Ну, ось тепер можна рукави на спині зав’язувати, адже ніхто не зможе перевірити вірність моїх прогнозів, бо офіційно ЦВК оголосить інші результати. Я до цього готова, тому ніякого розпачу, готова вислухати їх і в палаті, тим більш разом з таким приємним персоналом.  І якщо відбудеться збіг прогнозованих даних з даними ЦВК, прошу призначити мене Глобою 6-ї палати.