Приїхав я до людини, засунув свого лєксуса у кишеню та запитую:
 
"От ти кажеш, що нашу державну еліту було знищено, структуру управління зламано. Тому наша державницька традиція перебуває у глубокому віртуалі.  Але ж я не можу сказати такого моїм дурікам! Вони ж ніжні створіння .. Зразу ж підуть сьози, прокляття (на мою адресу, бо це я зіпсував їх настрій), почнуться повальні втечі з нашого дурдому .."
 
-  Співчуваю ..
 
"Дякую. Та скажи краще, з чим мені повертатися на сльот умалабільних? Має бути якийсь оптимізм .. Адже життя продовжується .. "
 
- Так, життя не спинити. Скинь життя з верхнього рівня, і воно продовжиться рівнем нижче ..
 
"На шо ти натякаєш, що нам державність не світить?"
 
- Ну, відповім тобі метафорично. Державнісь - це як дерево .. В неї є коріння, є стовбур .. І воно росте .. Всякі завойовники намагаються пошматувати це дерево.
 
"Українське державницьке дерево зрубили під корінь .. Але ж корінь залишився?"
 
- Ну, коріння воно ж розгалуджено .. Сидить глибоко. Саме з нього слід чекати пагонів державницького інтересу.
 
" Та, до речі, один пагон таки з'явився. Не всі пересічні зрозуміли, що це той пагон, з якого піде державницьке життя .."
 
- Де ти таке бачив, щоб всі пересічні розумілися на державницьких справах?. Для значної частки пересічних "держава" є великою абстракцією .. Зміст якої від них втаємничений .. І це так і має бути в здоровому суспільстві .. Кожний рівень суспільної ієрархії має бути автономним .. Тоді суспільство перебуватиме у стабільному розвитку. Простіше кажучи, кожен, і держава, і суспільство, має лаштувати своє власне життя ..
 
"І ніколи не втручатися в справи один одного?"
 
- Втручатися, звичайно .. вибори, референдуми і багато чого іншого .. Але ж для того, щоб взаємодіяти, треба ж спочатку існувати? Існування суспільства відбувається в ментальній сфері "С", а існування держави - в сфері "Д". І ці ментальні сфери мають маленький об'єм перетинання.
 
"Ментальна сфера суспільства є моральною, а державна ментальність є цинічною?"
 
- Можна сказати і так. І всередині кожної сфери спілкуються своєю мовою, тому є складнощі із розумінням одне одного .. Точніше, індивіди погано сприймають мову істеблішменту, цинізм їм не до вподоби.
 
«Тому політики беруть на руки діточок перед камерами під час виборів?»
 
- Саме так. Це такий знак, який вони демонструють пересічним. Приблизно так глухі розмовляють між собою.Звичайно, бувають виключення .. Іноді з’являються постаті .. Вони здатні тримати в своїй душі і свідомості всю ієрархію .. Вони тримаються моралі пересічних і при тому цинічно справляють державний інтерес .. Іх називають лідерами нації. Якщо такий лідер з‘являється, то країна отримує шанс на відродження державницької традиції.
 
Витяг я свого лексуса, погладив і поїхали ми з ним на сльот завершувати доповідь.