для старых юзеров
помнить
uk [ru]
Для полноценной работы сайта включите в вашем браузере поддержку JavaScript. В противном случае многие функции сайта будут недоступны.

Реклама

Реклама
   От до чого ж я люблю рекламу роздивлятися! Ідеш собі чи їдеш, а вона так і впадає в око! Дивишся на неї та розумієш: от воно! "Нарешті дочекався" чогось там... чи знову "революційні зміни" у чомусь. А ще тобі щось обіцяють цілком задаром, виключно, мабуть, з почуття гуманізму та альтруїзму. Ось, дивіться, удвічи більше стало десь чогось, і це не може не надихати! Прямо багатієш думкою, читаючи рекламу! Ні, навіть не думкою, а майже реально, ще трішечки-трішечки...
 
   Зазвичай усе те, що гарним великим шрифтом на тій рекламі написане, закінчується такою зірочкою. А десь там унизу - пояснення, що ж то за зірочка така. І виявляється, що не дуже мені того й хочеться, ну, того, що рекламують... Бо "удвічи кращий", скажімо, човен, насправді плаває удвічи краще за сокиру. А отой "удвічи поліпшений смак", насправді, удвічи кращий за... не буду, може хто зараз їсть...
 
   Таке самісіньке з грошима: "позичаємо гроші", "роздаємо гроші", "живи зараз"! Правильно: живи зараз, бо завтра будеш тільки хекати, проценти виплачуючи. Та й називати себе отим, хто думкою багатіє...
 
   А ви що, думаєте, що в політиці не так? Та ви що, з дуба впали? То ж тільки так і буває! При чому, усі ж спеціалісти, якщо не проффесіанали!
 
   От, каже нам наш міністр, що по закордонах спец: неправильно в Штатах оту резолюцію їхній Сенат прийняв! Баловство то усе! Отак! Бо там Чечьоткін руками не махав! Він спец, він знає. А що міністрові, бідоласі, казати? Покращення ж! А Сенат отой гемонський чомусь нашого спеціяліста не послухав... Піндоси!
 
   А ось "соколом глядіт" у світле минуле наш вождь, німецькою буде- фюрер, усього трудового народу! Програма проста, як мізки у Шарикова: відняти та поділити. А вони керуватимуть. Президента нам не треба, навіщо президент, як є Перший секретар? А Першого секретаря УРСР Зюганов твердо пообіцяв. А чому ж, питається, ви працювали повією, ніг не покладаючи, на тих, на кого зараз так смачно плюєте? Це думали їх розагітувати? Розкласти ізсередини, чи що? Чи може, папірців хотілося? Зелених, із патретами та райдужних, з вікнами та мостами. То ви не переживайте, ваші хазяї вас знову приймуть, дай Боже вашим колінам та ліктям швидко загоюватись. Та у вас там мозолі, не страшно...
 
   А ондечки нові люди з новою країною носяться. Яка "нова країна", боронь Боже??? Ну яка? При старих же хазяях! А що, хтось вірить? Ну, буває...  Чуєш, подруго, дай мені оту пенсію в п’ятсот євро, я більше працювати не буду. Коли-коли? Коли рак свисне? А, коли теперішні наїдяться... Значить, ніколи.
 
   А от у владі - усе солідно. Покращуються на усю губу. І реклама солідна: клята Юлька з помаранчевими зробила всесвітню кризу та не виконала обіцянок. А от ми! Відкриваємо заводи! (А от скільки закрили?) Люди відчувають впевненість в завтрашньому дні!
 
   Я не проти, можливо, що ота американська сім’я, що на ваших плакатах, таки у завтрашньому дні впевнена. А от ви- ще доказати треба. Були б впевненими ви, то не приймали б отого закону про наклепи. Тепер тільки діти, граючись, рахуються: "На золотом толчкє сідєлі...", як з кущів майор Пронін вискакує - і на цугундер! За наклеп! Незважаючи, що рахувалися на щирій регіональній мові. Бо: "а він не золотий, а позолочений. І ніякі королі з королевичами на ньому не сидять, тільки я. Ну, інколи, Ганька з Даркою, в порядкє ісключєнія для поощрєнія". Ось і здрастє, вам строк!
 
   І, взагалі, ну що можна сказати про Великого і могутнього? Тільки хороше щось, тепле. Яка тектоніка! Матьорий чєловєчіщє, як той казав. Проффесор на всю губу, пісатєль! А он яке слово вивчив, навіть на людях вимовив, хоч і не зразу: тоталіризм, от! А ви кажете... Наклепники!
 
   А я згадую анекдот брежнєвських часів, як казали, на два роки умовно. Приходить Суслов до Брежнєва, та й каже, що один західний журналюга, паскуда, написав, що у нас дефіцит звичайних шкарпеток. Що робити? Як реагувати? Брежнєв міркує вголос:
   "Ну что, увєлічіть випуск носков, ілі пусть клєвєщєт?"
 
   Вже не буду перед ночі згадувати отого... на дерев’янному конику верхи. Ну, що національно стурбований, ніби то. Гидко. Так що про цю рекламу вже змовчу, пробачте. Дякувати Богові, хоч месиджі не отримуємо та акцепти не приймаємо. Горіло б воно, землячок...
 
   А все ж таки цікаво: виходить, що наклеп - це погано. Згоден. А брехня, як по-вашому, проста, щира, що розрахована на "Гомо ступідус", вона - це добре? Як сказав наш самий гуманний суд у світі (на який, до речі, наш головний пацієнт впливу не має), брехати під час виборів- можна! Повнісінький демократизець! Можна!.. Своїм. Покращувачам.
 
   На жаль, немає таких зірочок на передвиборчій рекламі. Але ж хоч якась, хай і поганенька пам’ять, та у нас усе-таки є. І пам’ятаємо ми й кілометрові черги за ковбасою, і що значить: "викинули взуття", чи там "дістати джинси". Не купити, дістати... Пам’ятаємо й ті часи, коли половина оцих "покращувачів власного життя нашим коштом" сиділи в президіях та слухали "Партія - наш рулєвой", а інша половина їх же - ходила базарами з бітами, та й не тільки з ними... Треба пам’ятати одне: граблі призначені для того, щоб ними наводити лад. Для того, щоб на них ставати, ні вони, ні наші лоби, не пристосовані.

© Саня электрик [25.09.2012] | Рейтинг: 48.6/61 | Просмотров: 6608

2 3 4 5 48.6/61




Комментарии доступны только зарегистрированным -> Facebook-login



загрузка...




programming by smike
Администрация: [email protected]
© 2007-2020 durdom.in.ua
Администрация сайта не несет ответственности за
содержание материалов, размещенных пользователями.

Пожалуйста, войдите с помощью
Facebook-login