для старых юзеров
помнить
uk [ru]

Юля у небезпеці!


Юля у небезпеці!
Остання новина стосовно юліного утримання. Юля заявляла, що радіація у камері підвищена. Сьогодні вертухаї відібрали в неї два дозіметри.  Яка радіація буде там відтепер? Нема потреби доводити, що допоки існує цей режим, Юля сидітиме. Але все ще гірше: вони все зроблять, аби її тихо вбити, ніби вона сама померла.
 
Ось матеріал з сайту СіТ:
Екс-співкамерниця Юлії Тимошенко розповіла про тиск тюремників (ДОКУМЕНТ). Передмова "SiT"
http://svetiteni.com.ua/28880-eks-spvkamernicya-yulyi-timoshenko-rozpovla-pro-tisk-tyuremnikv-dokument-peredmova-sit.html
 
Зараз Юля опинилася в особливій небезпеці. Щось терміново треба робити.
Якби  народ був мобілізований, сотень 300 тисяч харків’ян біля Качанівці вирішили б справу. Але – це «якби». Тоді треба шукати шляхів (само)організації. В нас, скажете, є лідери опозиції, саме вони повинні це шукати. Дещо згоден, не інакше, ТАМ цим і займаються. Але і крауд сорсінг (участь «натовпу») не буде зайвий. Давайте колективно поміркуємо.
З вашого дозволу, я від себе теж кой-що запропоную на ваш розсуд.
 
Що маємо зараз і що нам потрібне
 
Ми чекаємо виборів у жовтні, хоча знаємо, що їх не буде, а будуть «вибори». Також знаємо, що «вибори» треба використати для мобілізації народу. Тре буде захищати штаб опозиції, наглядачів на виборах, кандидатів від ОО і соціологів, які будуть вести екзіт-пол. Після виборів тре буде захищати вже результати голосування. Точніше – покарати фальсифікаторів. Адже фальсифікація цих виборів неминуча як день і ніч. «Покарати» фальсифікаторів = скинути режим. А якщо нашого головнокомандувача -  військовополоненого (як каже Ст.Овчаренко, сайт СіТ), намагатимуться вбити ДО тих «виборів»? Треба буде відповідно реагувати.
 
Як захищати/реагувати/ карати? Ким, чим? Це таке питання, яке вирішується ніби «само», але за сприятливих умов. Треба зрозуміти, які це умови і як їх досягти.
 
Отже
 
Вже насточортіло слухати про беззубість керівників опозиції. Скажіть, а ЩО конкретно вони можуть зробити, коли від нас з вами на збори не виходять сотні тисяч? А адже саме такі надмасові зібрання, і ніщо інше, надають керівництву наснагу. Фальстарт (передчасний виступ) для нас – побиття у гіршому випадку, а для них – в’язниця у кращому випадку. Виходить, нам треба дати їм взнаки, що ми є, що нас – мільйони. Я знаю, я впевнений, що саме мільйони, але як переконатися – і мені і всім нам? Шлях один – вийти на вулицю. Але ж, як? - скажите ви. Як люди вийдуть, якщо вони не дуже у захваті від керівництва ОО і лякаються репресій?
 
Даремно люди так надмірно критичні, це – явний перебор. Але, треба рахуватися з фактом. Думки в людей,гадаю, переважно такі: не лячно піти під палиці, якщо б тільки знати, що це – не дарма, що це – ціна визволення від окупації, а не безплідна прогулянка крізь беркутів заради адреналіну ціною в розбиту голову/зламані ребра-руки-ноги.
 
Маємо замкнене коло, панове! Керівники стримані  уявно пасивним народом, а народ стриманий невпевненістю в тому, що це керівництво – переможницьке, а не картонне. Як це коло розімкнути? Успіх справи залежить від вирішення цієї задачи.
 
Розімкнути коло можливо або за рахунок певних дій в керівництві, або в народі. (Або і там і там одночасно) Керівництво поки що - терра інкогніта. Тому подивимось на народ - як його позбавити побоювань?
 
Гадаю, вирішення треба шукати там, де полягає мета (кількасоттисячні збори). Як досягти виходу народу у такої кількості незалежно від якості і навіть наявності керівництва? Ось тепер ми дійшли фокусу проблеми. Вихід народу на вулиці як самоціль. Тобто, БЕЗ навантаження. Тобто, простий, елементарний флешмоб
 
БЕЗ цілі, БЕЗ керівництва, БЕЗ символики, БЕЗ певного місця, БЕЗ будь-якої ідентифікуючої ідеї, БЕЗ нічого! Всі «БЕЗ» - неодмінні!!
Єдине, що має співпадати – це ЧАС виходу на вулиці.
 
Скликати перший флеш-моб. Вийде трохи народу, але ПІСЛЯ люди знатимуть, що така подія відбулася. Скликати вдруге. Вийде більше. Скликати втретє. Вчетверте… Допоки мобілізація не дійде певної потрібної межі.
 
КОЛО РОЗОМКНЕНЕ.
 
Далі – слово командувачеві!
 

Панове, поки ми тактовно та шляхетно змагаємось поміж собою у пошуках найтеплішіх слів, аби висловити колегам по ДД свою неймовірну і незмінну повагу, в країні є ті, кому дуже погано. Це - політв’язні. Ми не маємо права не звертати ПОСТІЙНО увагу на стан їхнього здоров’я та утримання, якщо не спромоглися їх визволити.
 
Думайте, шукайте, не будьте байдужими! Згуртовуйтесь з перевіреними друзями! І будьте готові. Ніхто не знає, що буде і як, а готуватися треба заздалегідь. Треба також звикати до конспірації. Не піддаватися на провокації, спрямовані на передчасний виступ задля відлову активних патріотів. Дослухатися тільки до власного здорового глузду та до керівників Опору. НМД, на форумах теж не треба бути надто відкритими. Активність будемо доводити в ділі - коли прийде наш час. А в мережі так само не дуже безпечно, як і в реалі. Спочатку думати - ніколи не заважить.
 
Як пише пан Ст.Овчаренко  на http://svetiteni.com.ua , після «виборів» країна вже не буде такою, як зараз:
або ми переможемо окупантів, або України більше не буде.
 
А що буде з нами? Будемо ховатися по домівках? Смішно! Що ж тоді? Немає нічого іншого, як відповісти бандюкам на їхнє насильство своєю силою. І сперше – визволити своїх військовополонених командувачів –
 
ЮВТ і ЮВЛ.
© Кіт [14.09.2012] | Просмотров: 4951

2 3 4 5
 Рейтинг: 44.2/49

Комментарии доступны только зарегистрированным -> Увійти через Facebook



programming by smike
Администрация: [email protected]
© 2007-2024 durdom.in.ua
Администрация сайта не несет ответственности за
содержание материалов, размещенных пользователями.

Вхід через Facebook