Газове питання, зокрема питання ціни на газ, для України є складним і тягнеться не один десяток років. В Україні офіційні ЗМІ завдяки В.Януковичу вішають всю відповідальність за це питання на Юлію Тимошенко. Але це несправедливо. Пригадаємо один невеличкий епізод з багаторічної історії газового питання. Мова йде про газову угоду від 4 січня 2006 року. Щоб одразу ж поставити крапку над "і" у питанні, хто був ініціатором і несе відповідальність за цю угоду, наведемо слова тодішнього президента В.Ющенка, сказані ним одразу ж після підписання тієї угоди:
"Те, що досягла сьогодні Україна такого компромісу, я сказав би, що це блискуче досягнення... Це ви не подумайте, що мова йде про якийсь один договір, навколо якого 5 місяців іде колотнеча. Нічого подібного. Нам доводилося разів п’ять зовсім повністю міняти тактику". За словами президента, він "20 разів крутив цю угоду, у різних версіях із червня місяця". За словами президента, в результаті підписання тієї угоди з Росією було "виграно політичне змагання".
http://www.pravda.com.ua/news/2006/01/7/3047252/
 
А тепер проаналізуємо, які негативні наслідки мала та угода для України:
 
1. Треба пригадати, що у 2005 діяв договір, підписаний зам.голови Нафтогазу І.Вороніним від 09.08.2004. По суті це була бартерна угода, за якою Україна розраховувалась за імпортований газ, транзитуючи російский газ в країни Європи. При цьому собівартість імпортованого газу для України становила 50$ за тис. кубів. Таким чином, ціна за газ була жорстко прив"язана до тарифного транзиту і що є ще більш важливим - до об"ємів транзиту. Цей договір мав діяти до 2009 року.
Ющенко газовою угодою 4.01.2006 перевів розрахунки за імпортований газ в монетарний вид, розірвав зв"язок між ціною на газ та ціною на транзит, і, що дуже важливо, розірвав зв"язок з об"ємами транзиту. Нагадаю, що газова угода Ющенка 2006 року фіксувала ціну на газ в 90$ лише на перше півріччя, при тому, що тариф на транзит був зафіксований на рівні 1,6$ до 2011 року.
 
2. Втрата можливості прямого постачання середньоазійского газу для Нафтогазу. Як приклад, про це можна дізнатися з офіційних свідчень ексголови Нафтогазу О.Дубіни в суді під присягою. Ось фрагмент його допиту, прослухайте що він говорить:
О.Дубіна: "...Я просто дополню по поводу этого соглашения. Я считаю, что оно не только разорвало связь между транзитом и ценой, оно еще лишило возможности для Украины получать альтернативный среднеазиатский газ. В 2006 году были переподписаны контракты и мы потеряли контракт транзита по Узбекистану, а узбекская труба - единственная, по которой можно было вывести туркменский газ на территорию Украины."
http://www.youtube.com/watch?v=9Dkdee9MjTI
 
3. Були відданні фактично задарма в аренду безцінні унікальні Підземні Газосховища
Все це робилося втаємничено, 6 з 7 підписаних договорів ніколи не публікувалися.
http://dt.ua/articles/45844
Про цей скандал відверто розповів тодішній міністр оборони А.Гриценко: "Січень 2006 року. За спиною уряду, в якому були тоді: Гриценко, Кириленко, Пинзеник, Тарасюк, Яценюк проводили переговори в Москві (Плачков та Івченко) під патронатом Ющенка і здали національні інтереси країни. Ховали контракти від уряду. Наступила вже точка нетерпіння, межа, коли ми стукнули кулаком по столу і сказали прем"єру Єханурову: припиняєм засідання. Скільки треба, 3 години? на стіл оці всі контракти, які ви підписали, ми хочемо їх бачити. Про що там Плачков з Івченко домовилися. Приносять. Дали по три контракти з надписом "Повернути. Конфідеційно". Вже зрозуміло з трьох контрактів, що все, здали наші інтереси... Під протокол і Гриценко і Пинзеник запитують у Плачкова, це можна перевірити: це всі документи, які ви підписали? Плачков каже: всі. Виявилося - брехня, бо я прийшов до дому, дружина - журналістка, а в неї - шість контрактів... Запустили РУЕ, Укргазенерго, втрачені десятки млрд для країни."
http://www.youtube.com/watch?v=f-Ui3hScqaw
 
4. Окрім всього іншого, наслідком договорів 2006 стала повна залежність України від цінової газової політики Газпрому. Фактично Україна з того моменту була приречена погоджуватися з усіма ціновими газовими забаганками Кремля. Навіть сам В.Ющенко неодноразово заявляв, що РУЕ була під цілковитим контролем Газпрому.
 
5. Договір 2006 надав такі унікальні МОНОПОЛЬНІ можливості РУЕ на газовому ринку України, які дозволили їй за кілька років отримати такі прибутки, за які вони скупили більшість облгазів, хімпром і лояльність президента Ющенка на додаток. Тодішній президент Ющенко порушив золоте правило, якого притримувався Л.Кучма: ніколи не складати яйця до одного кошика. Мається на увазі те, що за президента Кучми, якби до нього не ставилися, ніколи не було абсолютного монополізму на українському ринку газу - він цього не допускав. Саме Ющенко зробив РУЕ абсолютним монополістом на українському газовому ринку.
 
6. Стосовно діяльності РУЕ - її дуже яскраво характеризує епізод першого кварталу 2008, коли Тимошенко тільки-но заступила посаду прем"єра. Нагадаю, що 5 грудня 2007 міністр палива уряду Януковича Ю.Бойко підписав договір щодо ціни на газ по 179,5$. А вже у першому кварталі 2008, починаючи з січня, РУЕ раптом почало поставляти Україні газ по 315$, мотивуючи це труднощами з отриманням середньоазійского газу. Таку шахрайську оборудку зробила саме та улюблена компанія, якій Ющенко віддав весь український ринок газу.
http://ua.golosua.com/politika/20090109_medvedyevu-shkoda-prostih-ukrayinciv-yakim-rosukre