Звичайний робочий день 22 серпня. Попереду свято Дня Незалежності. Але опівдні  з’ясувалося, що в Одесі кожен день може стати днем гумору, чи, як його ще називають, днем дурнів. Саме опівдні підприємство, яке я очолюю відвідала делегація інспекції з благоустрою міста. Вони склали припис, який надаю шановним колегам для ознайомлення. Прошу звернути особливу увагу на написаний (не друкований) текст, а також на дату, яка вказана у якості терміна виконання. Плакати чи сміятися?

     Я не дуже зрозуміла що там малося на увазі зробити з фасадом, але за півдоби, як мені здається, можна було зробити лише графіті. Але щось мені підказувало, що інспекція бажала б щось інше. Хоча, хто ж знає, що прийде дурню у голову.
     24 серпня, саме в святковий для українців день, делегація прийшла повторно, та ще й у кількісно розширеному складі (7 людей!). Напевно, вони такі хотіли перевірити, що можна зробити за півдоби. Тому, якщо хтось думає, що 24 серпня – святковий та вихідний, той помиляється, бо в Одесі – це і не свято, і не вихідний. Більш того, на моє зауваження про нереальний термін виконання один з інспекторів відповів: „У Вас есть 8 дней до 2 сентября, город должен хорошо выглядеть ко дню своего рождения». Ну, нарешті, все стало по своїх місцях, день міста – о то є свято, не незалежність якась. Ну то нічого, що з цих 8 діб 3 припадають на вихідні. Порахувала, усміхнулася, але ж, я – патріот свого міста і хочу, щоб воно виглядало гарним.  І, о радість,  один єдиний день у рік моє бажання співпало з бажанням міської влади. Чому один день? А тому, що владу це питання турбує виключно на день міста, або точково, коли в Одесу прибувають Київські високопосадовці, тоді напружують тих підприємців, чиї споруди знаходяться на відповідному маршруті.
     Приблизно років десять назад своїм коштом поклала тротуарну плитку перед фасадом будинку, де розташовано підприємство. Намагалася зробити це як найкраще. Підбирала плитку таку, щоб витримала важку техніку, щоб перехожі не ковзали нею взимку, не пошкодувала грошей на укладання, але отримала гарантії, що плитка не буде „танцювати” через рік експлуатації.
     Потім двічі з часовим розривом у рік чи два були прокладені газова та електрична магістралі. Двічі підривалася плитка та укладалася знову. Хто повинен був контролювати цей процес? Де тоді була інспекція з благоустрою? А, пробачте, то був не той день....Наші бажання про красу міста тоді не збіглися. Тому виправила знов за свій кошт.
     Влітку були сильні зливи, не витримало їх старе дерево, що майже  навпроти входу до мого закладу. „Горзелентрест” його викопав,  посадив нове, молоденьке, але ж плитка довкола дерева була пошкоджена. Гаразд, міркую собі, відремонтую хоча б оту клумбу. В першій же робочий день, у понеділок, прийшла порахувати скільки плиток та бордюрів треба докупити. Бачу, а деревця то нема. Сусіди сказали, що у неділю (та які там вихідні) приїхав „Зелентрест” і викопав, бо не прижилося. Цікаво, а як може прижитися дерево, яке деякі зелено-дурні саджають в липні, коли 40 градусна спека!.. Тепер питання: якщо викопали, то мабуть будуть садити. Коли? Завтра чи восени? Так чи напружуватися мені з ремонтом клумби, чи не гратися в день дурнів і зачекати?
     На тому можна було б завершити розповідь. Але події мали продовження вчора. О сьомій ранку прибиральниця дзвонить до мене з питанням „куди поділися бетонні квітнички, котрі завжди стояли під нашими вікнами?” Уточнюю, вони були куплені мною, і за десять років нікуди не пропадали. Приїхала, знайшла, метрів за 200 біля проїзної частини дороги. Там виключно житлові будинкі, тому можу передбачати, що якийсь чиновник розпорядився перенести їх туди, де нема з кого запитати та примусити до благоустрою. І зроблено це було знову вночі. Бідолашна влада, працює і без вихідних і ночами. Називаючи речі своїми іменами, влада заради благоустрою просто вкрала в мене квітники. Тепер, я знаю, що треба робити для благоустрою міста. Вранці металевими прутами квітнички були прибиті до тротуару на їх попередньому місті. Хай тепер спробують відірвати! Чи закінчиться на цьому день дурня? Гадаю, ні, бо, якщо дурні при владі, що місцевій, що державній,  то кожен день - то є день дурня.