Члены Общественного гуманитарного совета при президенте Украины выступают против "узаконивания русского языка как второго государственного в Украине" и требуют от Виктора Януковича выразить свою позицию по "языковому закону".
Народный артист Украины Богдан Ступка и Герой Украины, известный поэт, председатель Общества связей с украинцами за пределами Украины "Украина – Мир" Иван Драч готовы покинуть Общественный гуманитарный совет в протест против этого закона.
http://fakty.ictv.ua/ru/index/read-news/id/1452524
     Общественный гуманитарный совет при президенте Украины по-прежнему работает в полном составе, информация о якобы выходе из его состава Ивана Драча и Богдана Ступки не соответствует действительности, заявляет секретарь совета, советник президента Анна Герман.
http://www.versii.com/news/258281/
 
    Розвели як кошенят...
             Чому?
Чому культурна інтелігенція іде на домовленності з владою, підігрує їй, таким чином легітимізуя своєю участтю всі дії влади в очах світової спільноти?
     Невже на лобах цих шулерів не ясно написано хто вони є?
Ні! Очевидні речі повинні бути видно не тільки мені, а значить інтелігенція таки підіграє владі. Доречі я не можу знайти у пресі склад цього дорадчого органу, хоча декілька імен вже відомі через сумнозвісну зустріч з президентом по мовному питанню. Але не всі вони є членами Гуманітарної ради. Немає в ньому ні Євгена Сверстюка, ні Мирослава Поповича, ні Івана Дзюби, ні тим паче Левка Лук’яненка, чи інших визнаних моральних лідерів народу. Проте продивіться список власними очима.
Це:
- Леонид Кравчук,
- ректор Киевского нац университета им Шевченко, член ОГС Леонид Губерский,
- писатель, председатель Общества связей с украинцами за пределами Украины "Україна - Світ", член ОГС Иван Драч,
- проф. кафедры архитектурного проектирования Нац академии изобр. искусства и архитектуры, член ОГС Лариса Скорик,
- генеральный директор - худрук народного хора им. Г.Веревки Анатолий Авдиевский,
- писательница Мария Влад,
- директор Института украинского языка НАН Украины Павел Гриценко,
- поэт-песенник, народный артист Украины Андрей Демиденко,
- директор Института литературы им. Т.Г.Шевченко НАН Украины Николай Жулинский,
- директор Нац. научно-исследовательского института украиноведения и всемирной истории Петр Кононенко,
- председатель Всеукраинского общества "Просвіта" имени Тараса Шевченко Павел Мовчан,
- ректор Львовской нац. музыкальной академии им. Н.В.Лысенко Игорь Пилатюк,
- искусствовед, председатель ассоциации реставраторов Львовщины Лариса Разинкова,
- генеральный директор Нац. музея Тараса Шевченко Дмитрий Стус.
 
     Далі приводжу свій вірш, навіяний всим цим гидоцтвом, і віршом Івана Драча «Крила»
 
http://www.ukrcenter.com/%D0%9B%D1%96%D1%82%D0
 
                ***
І дні, яким нема відради,
І виноградні теплі дні,
Де тихо сплять старі досади,
Зіщулившись на самім дні.
 
Дні променисто легковажні,
Горбаті дні, мозільні дні,
І дні чеснот, і дні продажні,
Яким солона кров зрідні.
 
                      Іван Драч
 
                 ***
 
ДРАЧИНІ КРИЛА
 
Через ліс-переліс,
через море навкіс
Христоборець Іуда послідовникам ніс:
 
Кому — шапку смушеву,
                              Кому — люльку дешеву,
Кому — бандицькі  кастети,
                                   А найпідлішім - брегети,
Ще роздав їм всім — соплі по Європлі,
А народу - по три снопи вітру в полі,
Отаке намисто...
                  кожному, особисто...   ...
 
А що він приніс тобі, на муляжних крильцях?
Невже просто це пушок на несите рильце?
 

Був день як день, і раптом — заголосили,
неначе в когось шапку в юрбі ухопили.
І знову піднімають галас, і знову!
Кажуть –
          вкрали в твого народу
                                           мову...
- А-а!
Це все той же ворюга і кат,
Що нізащо не випустить Юлю з за грат!..
- А мова? Навіщо вона простофілінам?
Язик – ось могучій,
                         і сильний нам!!!
 
                         ***
 
Обділеним небом, випростались - туго,
Обдарованим – куди легше,
                                      Їм не внапругу!
А в діда Івана на серці — тіні.
Ховає він очі такі чесні та сині.
Хотів — долю безплямну,
                                   Хотів — жить без обману,
Аж ні – облудно злигався,
                                   Щось там, кажуть хтів, намагався...
Щоб тебе Бог привселюдно побив,
Ти хоч сам зрозумів, що себе  заганьбив?!!
 
І хтось же тобі отакеє навіяв, мовляв:  
- "Люди як люди,
                      їм доля маслом губи змастила.
Кому — валянки,
                     Кому — мед од простуди,
Кому — жом у господу,
                              А тобі, як завжди,
Від Господа — крила!»
Піди, поміняй бодай на свиняче хоч рило!!!"
 
                       ***
Пішов, поміняв. Холодцю наварили!
Добрячий навар з свинячого рила!!!
Подався собакой блудити по ницих?
Не гидко? Не видко облуди по лицях?
 
До вора  - попереду фіри біжати?
Ну, правда, чого же іще нам бажати?
Давненько тебе там Коротич чекає
І Льоня Кравчук тихим сапом сапає…
Від Бога ти крила отримав давно,
Тримай же, від Юди, на старість лайно!!!
Не честі ж в іуди просити,
Неситий пресс-літень просвіти!..
 

І коли уночі захлинались сичі,
проявилась диявольська сила
І, побивши Івану обличчя, вночі,
З попід шкіри зявилося рило.
 
            
Наш поет із з сокирой за пазухой жив,
Тож на крилах він навіть розжився —
Обчухрав їх сокирой, і хату покрив
Та ще й крилами обгородився.
 
Тож:
 
Кому - нові ворота,
Кому - ширшого рота,
 
Кому - гроші в кишеню,
Кого - гонять взашию…
 
Кому - справу пришиють…
Кого - в дурні пошиють…
 
Хтось - велике дурило...
 
А тобі Іване –
                         РИЛО!!!