Аномальна спека накрила Україну. Вона поглинула  південний схід  країни і рваними метастазами повільно поповзла  у бік центру. Люди короткими перебіжками спішать за невідкладними справами, періодично забігаючи до магазинів з кондиціонерами, щоб відхекатись і прийти до тями. Птахи, що задихнулися від нестачі кисню, як гарячі головешки падають на голови очманілих перехожих.  Страшно. Собаки, які грілися на каналізаційних люках в таку ж аномальну зиму, швидко зорієнтувалися (чому тільки не навчить життя!) поховалися у самостійно вириті  досить глибокі ямки.
   Знову у небайдужих людей є робота. Вечорами у дворах пластикові мисочки ними наповнюються водою, вранці вони вже пусті.
   Але чому ж ця спека мені настирно нагадує давнє єреванське літо 88 року? За грою долі я опинилася у зоні карабаського   конфлікту. Розпечене сонце плавило асфальт. Люди, виснажені незвичайною навіть для цього теплого  региону температурою, втомлено поспішають додому з роботи. Незабаром має наступити комендантська година. В очах у них німе питання: Чому? Чому ми, які сотні років мешкали по сусідству, кохалися, ростили діточок, тепер маємо вбивати одне одного? Чому азербайджанці зганяють вірмен з їх споконвічних земель? Навіщо нам ця війна? Але не було відповідей на ці питання.
 
   Україна. Літо 2012р.
До приреченості через виснажливу спеку, що не спадає, у населення добавляється злобне роздратування від нав’язливої «джинси». Від постерів, на яких вже не звичні обличчя політиків, а скандальні анонси газет. На криваві кримінальні заголовки ніхто вже не звертає уваги. Розуміють – перерозподіл власності. Стерта межа між правдою і кривдою.
 
  Напівпорожній  ринок. Дві торговки, що машуть на себе газетами, обговорюють Тигіпко, який хоче підняти на декілька  жалюгідних гривень допомогу  самотнім жінкам.
   - Ти чула, Тань? Допомогу підняти! А нема у нас  самотніх жінок, всі вони з чоловіками живуть і не розписуються!
Схоже, тварини у нас викликають більше співчуття, ніж люди. Так-так, собаки не беруть участі у виборах.
 
   Агресія. Її не завжди можна побачити неозброєним оком, вона невидима. Її спочатку можна лише відчути. За спустошеним, зовнішньо байдужим обличчям, за незрозумілою напругою у громадському транспорті, за сутичками в магазинах, що виникають неначе з нічого. За важкою енергетикою, що вирує у розпеченому повітрі.
 
  Розв’язка.   Арменія. Грудень 88-го. Північ країни перетворилися у руїни, 10-тибальний землетрус зруйнував міста Ленінакан, Спітак, Кіровокан та ще 300 сіл. Загинули, як мінімум, 25 тисяч осіб, більш як півмільйону лишилися без крівлі над головою.
 
   У людському мозку є так звані «магнетики». Існує теорія, що вони обумовили фактор зв’язку психофізичного стану людини зі станом магнітного поля Землі і тим сильніше цей зв’язок, чим більше «магнетиків» знаходиться у головному мозку.
Вони ж, вловлюючи стан магнітного поля, можуть вводити людину у стан агресії, викликати масові безпорядки і провокувати природні катаклізми, такі, як землетруси, повені, екстремальні погодні умови.
 
Геомагнитный парадокс или эффект влияния магнитного поля нашей планеты на населяющие ее формы жизни только в начальной стадии изучения и предполагается пока что как гипотеза.
 
   Україна. Осінь 2012….