Коли людина пограбує свого ближнього на певну суму, їй стає лячно і хочеться віддати частину награбованого. Якщо за цим уважно прослідкувати, можна помітити, що так вона намагається компенсувати саме тим людям, яких перед цим обчистила до нитки.
Візьмемо гідростатистичний випадок: допустимо, що дехто А продавав гас малоімущим ученим, які вивчають політекономію і методи управління трестами. Так ось, ці долари, які терзають його сумління, він обов’язково пожертвує університетам і коледжам.
Що стосується Б, так він нажився на робітниках, чиє багатство руки й інструмент. Як же йому перекачати деяку долю свого покаянного фонду назад, у кишені їхнього спецодягу?
- Я, - вигукує Б, - зроблю це в ім’я науки. Я согрішив проти робочої людини, але старе прислів’я каже, що милосердя спокутує чимало гріхів.
І він споруджує бібліотеку за вісімдесят мільйонів доларів, і єдині, хто має з цього користь, - маляри та муляри, які працюють на цій будові
- А де ж книги? – запитують книголюби
- А звідки мені знати! – відповідає Б. –Я обіцяв вам бібліотеку – будьте ласкаві, одержуйте.
(О.Генрі „Кафедра філантропоматематики”)
Хто знає, що таке призьба, нічого не втратить, якщо пропустить цей абзац, і візьметься за наступний, бо саме там починається найцікавіше. Для тих, хто через вплив зовнішніх (ймовірність 77,2 %, р<0,01) або внутрішніх (ймовірність 22,8 %, р<0,05) деструктивних факторів не пройшов призьбоїдну фазу комунікативної еволюції живої матерії, дамо фундаментальні означення, необхідні для розуміння цього тексту. Хата – це філософська категорія, яка визначає місце асоціативно-комунікативного зв’язку між елементами найменшої непустої підмножини множини найвищих приматів. Уяву служителів культу точних наук завантажимо фізичною ілюстрацією цього означення. Хата подібна до частинки-хвилі квантово-механічного ансамблю в узагальнених координатах просторово-часового континууму, яка зберігає властивості свого ансамблю. Філософська категорія призьба означає архітектурно-тектонічну приступку на зверненій до вулиці частині хати, яка служить для реалізації у вечірній час комунікативної функції між сусідніми непустими підмножинами найвищих приматів. Комунікативну функцію вони реалізують методом спільного сидіння і лузання соняшникового насіння та обміну вербальною і міміко-руховою інформацією. У всі часи найвищі примати знають, де пан (колгосп, фермер) має соняшникове поле. Без насіння немає комунікації, без комунікації люди – безпорадні істоти, здатні лише палкою-копалкою видобувати з землі їстівне коріння. У недалекій давнині саме на призьбі вирішувалися всі проблеми суспільного буття. Призьбу, як малоефективну комунікативну споруду, поглинув час. Натомість еволюція запропонувала людству засіб комунікації – лавочку. Руйнація архаїчного способу буття призвела до руйнації і цієї комунікативної споруди, хоча деякі лавочки (наприклад, лавочки на станції метро Олексіївська у Харкові) ще вражатимуть уяву допитливих нащадків масштабами збурених комунікацій. Ризикую накликати на себе гнів апологетів таких засобів передачі інформації як телевізор і комп’ютер, стверджуючи, що призьба як об’єкт комунікації еволюціонує і швидше, і ефективніше, ніж суб’єкти комунікації. Щоб не втратити останнього читача, на цьому припиняю наукоподібні забавки і зроблю чистосердечне зізнання..
Моє змучене сумління вже понад двадцять років гнітить спогад про розмножений на барабанному алфавітно-цифровому друкувальному пристрої (АЦПУ) портрет пані Лізи дель Джокондо. Державі нанесено збитки у вигляді восьми годин робочого часу щоб розставити нулі і одиниці в потрібних місцях і кількох десятків роздруківок, оплачених з державного бюджету.
Скажете – невелика покража. Ясна річ, хто вкрав значно більше, вже заспокоїв своє сумління, бо закупив для хворих медичне обладнання, подарував сиротам телевізори і для нужденних створив благодійні фонди. Йому філантропія вже зарахована і ворота раю перед ним відкриються навстіж. Не в моїх силах закривати чи відкривати ці ворота, але в моїх силах зловтішно зробити підніжку поспішаючому до них або розбудити самого святого Петра викриком: „Банду геть!”
Доскіпливий читач обуриться, що замість доповіді про еволюцію призьби одержав шмарклі рефлексуючого сумління. Ну, шмарклі в мене крокодилячі, а крокодили, як усі знають, обхід призьб здатні робити з суто гастрономічною метою. Про крокодилів не будемо вдаватися в деталі, щоб не розкривати секретів полювання на них. Зауважу лише, що призьба для крокодила має дещо е-е-е... ефемерний вид, тобто вона ніби є, але в той же час її ніби немає, а гастрономічна тема буде розкрита у відповідності з прейскурантом.
Отож на ефемерній призьбі в ареалі свого проживання зустрічаються два голодних крокодили, щоб обговорити гастрономічні інтереси, ну, наприклад, як приготувати підливу для улюбленої страви крокодилів - кабачків, начинених рисово-овочевим фаршем. Не будемо вдаватися в способи утворення асоціативно-комунікативних зв”язків між підливою, колись знесеними в металолом вхідними дверима з кодовим замком, якістю побілочно-фарбувальнихх робіт на сьомому поверсі, запахом сечі у ліфті і критичним падінням моралі у суспільстві. Особисто для мене наявність цих зв”язків не підлягає сумніву.
В розпал комунікативного злиття душ, обоє одночасно згадали про об”яву - запрошення прийти до школи за продуктовим пайком від Благодійного фонду “Допоможи ближньому”.
- Невже всім дають?
- Тільки ветеранам праці.
- А що дають?
- О-о-о! Там чудові набори: кілограм цукру, кілограм гречки, дві банки згущеного молока, півлітра олії, пачка печива “Ювілейне”, пачка чаю “Лісова ягода”, пачка кави “Галка”. Величезна їм подяка - мені ще й на сина дали один пайок. І все потрібні продукти. Обов”язково зателефоную, подякую за продукти. Ти теж піди, візьми і теж подякуй по телефону.
Відчуваю, що вже пускаю бульби в морі вдячності і відгукуюся на агітацію:
- Сьогодні не можу, а завтра вранці – обов”язково.
Завтра вранці прямую до школи, назустріч з пакунками благодійного фонду йдуть настільки старенькі ветерани, що моє сумління наказує повернути назад. Але ноги роблять своє. Ось і школа, ось і клас, продпайок чекає нас. На столі роздруковані списки на аркушах формату А3. Мене в списку немає, але це легко виправляється – пишу заяву і пайок мій.
- Може одержите й на свого чоловіка (він у списку є)?
- Не знаю, може лаятиме за таку жадібність. Може він би і не взяв... Ваш чоловік взяв би? – запитую благодійницю.
- Мій чоловік ні за що не взяв би, - дивлячись прямо в очі строго відчеканила вона любителю дармової гречки.
- Ну, тоді давайте й за чоловіка, - вирішую, пишу заяву і одержую ще один пайок.
Що сказати? Тягнути ці два пайки з красномовними надписами “Запроданець” було неймовірно соромно. Вас не стосується, де вони зараз, крокодилячих шмарклів не буде. А ось крокодиляча вдячність – будь ласка.
Голосуйте за мажоритарного кандидата у депутати Верховної Ради, колишнього голову Харківської міської організації Народного Руху України, члена Партії Регіонів з 2010 року, Президента ВАТ «Інвестиційно-будівельна корпорація «Авантаж». депутата Харківської міської ради Денисенка Анатолія Петровича.
Для довідки. ВАТ ІБК "Авантаж" (Харків) за 2011 г. одержало 73,9 млн.грн. чистого прибутку (за 2010 р. - 14,7 млн.грн. збитків). Бюлетень "Цінні папери України”.
Один мій віртуальний знайомий колись дослідив, що задоволені клієнти діляться своєю радістю не більше ніж з трьома знайомими, незадоволені клієнти горюють не менше ніж перед вісьмома знайомими. Отож повідомляю оптимістам, що черговий продуктовий пайок вартістю 50 грн. вони одержать від пана Денисенка через п”ять років.
Повідомляю песимістам, що протягом п”яти років його депутатства він працюватиме за не менш напруженим депутатським графіком, ніж оцей, взятий на його персональному сайті.:
9 червня 2011 року Анатолій Денисенко братиме участь в екскурсії для депутатів по історичному центру Харкова.
6 травня 2011 року Анатолій Денисенко братиме участь в урочистій зустрічі з ветеранами війни на Меморіалі по вулиці Тімірязєва
12 квітня 2011 року Анатолій Денисенко братиме участь у заходах по встановленню пам”ятного знака на місці майбутнього пам”ятника на честь космонавтів навпроти кінотеатру іиені Довженка.
11 квітня 2011 року Анатолій Денисенко братиме участь у виїздному засіданні адміністрації Жовтневого району, керівників підприємств і депутатів з питань наведення порядку в районі.
9 березня 2011 року Анатолій Денисенко братиме участь у покладанні квітів до пам”ячника Шевченку з нагоди 197 річниці з дня народження поета.
