для старых юзеров
помнить
uk [ru]
Для повноцінної роботи сайту вам необхідно увімкнути у вашому браузері підтримку JavaScript. В іншому випадку багато функцій сайту будуть недоступні

Гордість як джерело трагедії


Гордість як джерело трагедії
Як це не дивно, але таке сталося: гордість однієї особи стала джерелом національної трагедії.
 
З одного боку числені заяви з закордону про негаразди в Україні. Остання заява Президента Європейської Комісії Жозе Мануеля Баррозу та Високого представника ЄС із закордонних справ та політики безпеки Кетрін Ештон, куди як красномовна:
 
Розвиток подій в Україні викликає серйозну стурбованість. У лютому 2010р. ми вітали проведення президентських виборів загалом відповідно до європейських стандартів. Це давало надію, що Україна продовжить шлях зміцнення демократії, на якому ми з початку 2005р. бачили дуже позитивні тенденції. На Україну покладались великі надії.
 
На жаль, після 2010р. ми постійно отримуємо повідомлення про погіршення свободи слова та зборів. Стурбованість викликає незалежність судочинства після судової реформи 2010р. Конституційна реформа 2004р., узгоджена, щоб знайти вихід з політичної кризи часів Помаранчевої революції, була скасована Конституційним судом України після понад п’яти років чинності. Місцеві вибори в жовтні 2010р. також загалом продемонстрували погіршення, порівняно з попередніми виборами. З минулого року ми бачимо кримінальні справи, які в найгіршому випадку виглядають політично мотивованими, а в найкращому — є прикладами вибіркового правосуддя: проти колишнього Прем’єр-Міністра Юлії Тимошенко, колишнього міністра внутрішній справ Юрія Луценка та інших членів колишнього Уряду. Тимошенко, Луценко та інші перебувають у в’язниці. Їхнє здоров’я викликає серйозне занепокоєння. Спочатку ми тлумачили сумніви на користь України, сподіваючись, що події, які спричинили нашу стурбованість, були лише окремими інцидентами. Зараз вони, як видається, набули системного характеру, викликаючи дуже серйозні сумніви щодо відданості України нашим спільним цінностям.

 
А з іншого заяви про тиск на "цьом-цьом-цьом" якого гарного президента. А в його особі і на всю Україну. От аленка-бандаренка утнула оголосивши заяву очільника Фридом Хаузу про президентський імідж «попыткой подмять президента, подмять правящую политическую силу под какие-то непонятные стандарты». І таких як вона - "непанятливых" - майже вся партія регіонів: чечетов, єфремов, колесниченко і таке інше.
 
Коментувати їх - себе не поважати. Я про інше.
 
Звідки така "прыть" у постійних спробах зробити погане ще гіршим? Україну й так не дуже добрим словом поминають, а після таких заяв "непанятливых" взагалі... А потім зрозумів - Перзидент. У сворі тявкають лише з дозволу головного. І тявкають на того, на кого головний тицьне. Такий закон. А що зробиш? Це ж свора - навіть не зграя. Тобто ВиФедЯ дозволив своїм тявкати на ЕС... Незважаючи на те, що його там не сприймають як свого...  А вони, себто свора, себто ПР, й раді старатися задовольнити ...
 
І тут у мене виникло питання: а що саме задовольнити? У кого ясно, не ясно що. А потім зрозумів - гордість.
 
Ця ... потвора має гордість і пишається собою. І причина в нього таки є. Бо він вважає Баррозу, Ештон, Меркель, Обаму etc такими самими ворюгами та злодіями, як і він. Вони роблять те ж саме, що і він. Але він не ховається. Він краде і вбиває майже не приховуючи цього, майже публічно. Бо він створив таку систему. А ці "іврапєйці" - лохи повні, бо вони роблять те саме, що й він тільки потайки. І хто ж тоді злодюга: той, хто краде відкрито, чи той, хто від усіх ховається?
 
Отака в нього "гордість" перед заморцями. Але ж він людина скромна. Йому багато не треба. От він і рикнув на свору, щоб вони пояснили дурнуватим іноземцям, чого вони такі дурні.  А вони, себто свора, себто ПР, й раді старатися задовольнити його пиху, вПИХовуючи європейцям невПИХоввуване у їх світогляд. Але ж для ПРастів немає невирішуваних завдань. Недарма ж вони найняли фахівців з ПР.
 
Як-то кажуть мудрі люди: дехто народжується величним, дехто стає великим, а інші наймають фахівців з ПР...
 
З.І. В останньому реченні абревіатуру "ПР" слід читати "піар", хоча можна й "пеєр".
© Дядько бородатий [23.07.2012] | Просмотров: 4127

2 3 4 5
 Рейтинг: 48.0/18

Комментарии доступны только зарегистрированным -> Facebook-login



programming by smike
Администрация: [email protected]
© 2007-2021 durdom.in.ua
Администрация сайта не несет ответственности за
содержание материалов, размещенных пользователями.

Вхід через Facebook